Із літ моєї молодості. Іван ФранкоЧитать онлайн книгу.

      Обриваються звільна всі пута,

      Що в’язали нас з давнім життєм;

      З давніх брудів і думка розкута —

      Ожиємо, брати, ожиєм!

      Ожиємо новим ми, повнішим

      І любов’ю огрітим життєм;

      Через хвилі мутні та бурливі

      До щасливих країв попливем.

      Через хвилі нещасть і неволі,

      Мимо бур, пересудів, обмов,

      Попливем до країни святої,

      Де братерство, і згода, й любов.

      Ми ступаєм до бою нового

      Не за царство тиранів, царів,

      Не за церков, попів, ані бога,

      Ні за панство неситих панів.

      Наша ціль — людське щастя і воля,

      Розум владний без віри основ,