Колесо часу. Карлос КастанедаЧитать онлайн книгу.
, наскільки це взагалі можливо.
Робота над цією книжкою почалася як спроба створити збірку нарисів, висловлювань та ідей, що відображали б традиційні уявлення цих шаманів – збірку, яку було б цікаво читати і яка спонукала б до роздумів. Та в процесі роботи стався несподіваний поворот: я усвідомив, що всі ці висловлювання наділені надзвичайною силою. Вони відкрили мені прихований хід думок, раніше мною не помічений, і підсвітили той напрям, у якому дон Хуан скеровував мене як свого учня впродовж тринадцяти років.
Ці цитати краще, ніж будь-які теоретичні мудрування розкривають непередбачувану і непохитну модель поведінки, якої дотримувався дон Хуан, аби сприяти моєму якнайшвидшому входженню в його світ. Я не сумніваюся в тому, що дон Хуан тримався цієї лінії тому, що колись його вчитель вводив його у світ шаманів у той самий спосіб.
Своїми діями дон Хуан Матус свідомо намагався ввести мене в те, що він називав іншою системою пізнання. Говорячи про систему пізнання, він мав на увазі стандартне визначення: процеси, які відповідають за свідомість у щоденному житті, зокрема пам’ять, досвід, сприйняття і майстерне використання будь-якого синтаксису (тут синтаксис слід розуміти як упорядковану систему). Дон Хуан стверджував, що система пізнання шаманів древньої Мексики справді відрізнялася від системи пізнання пересічної людини.
Здоровий глузд і логіка людини, що вивчає суспільні науки, змушувала мене відкидати його твердження. Знову й знову я сперечався з доном Хуаном, сприймаючи його слова як безглузді. Мені все це видавалося щонайменше інтелектуальною аберацією.
Тринадцять років ми тяжко працювали, щоб урешті похитнути мою віру в нормальну систему пізнання, яка робить світ навколо збагненним для нас. Така зміна ввела мене в дуже дивний стан ― стан недовіри до пізнавальних процесів щоденного життя, які доти я приймав беззастережно.
Після тринадцяти років бурхливих сутичок я всупереч власній волі усвідомив, що дон Хуан Матус справді дивився на світ зовсім з іншої позиції. Отже, шамани древньої Мексики справді мали свою систему пізнання. Мені було нестерпно це визнавати. Я почувався зрадником, наче виголошував найвідвертішу єресь.
Відчувши, що здолав мій відвертий опір, дон Хуан увігнав свої ідеї в найдальші глибини мого єства, тож мені довелося беззастережно визнати, що шамани-практики оцінювали світ з позиції, яку неможливо описати за допомогою наших звичних засобів осмислення дійсності. Вони сприймали енергію так, як вона плине у Всесвіті, ― вільну, не обмежену вимогами суспільства й синтаксису, чисту, тремтливу енергію. Таку дію вони називали баченням.
Найпершою метою дона Хуана було допомогти мені побачити, як енергія плине у Всесвіті. У світі шаманів уміння таким чином сприймати енергію – це перший обов’язковий крок до більш заглибленого й вільного погляду іншої системи пізнання. Щоб змусити мене побачити, дон Хуан застосовував інші, чужорідні засоби пізнання.
Одним із найважливіших засобів був так званий перегляд, тобто систематичне ретельне вивчення власного життя, крок за кроком. Такий перегляд мав на меті не критику чи пошук помилок, а спробу осмислити своє життя і змінити його перебіг. Дон Хуан був певен: коли практик дослідив своє життя відсторонено, як того вимагає перегляд, він уже не зможе повернутися до звичного способу існування.
Для дона Хуана бачити плин енергії у Всесвіті означало бачити людину як сяйливе яйце або енергетичну кулю й мати змогу розгледіти в тій сяйливій кулі окремі риси, властиві людям загалом: скажімо, бачити точку особливої яскравості у й без того яскравому світляному коконі. Шамани вважали, що саме в цій яскравій точці, яку вони називали «точкою збирання», формується сприйняття. Якщо логічно розвинути цю думку, то можна зрозуміти, що в точці яскравості твориться наше пізнання світу. Яким би дивним це не видавалося, дон Хуан Матус мав рацію, адже саме так усе й відбувається.
Процес сприйняття дійсності шаманами відрізнявся від аналогічного процесу пересічної людини. Шамани твердили, що сприйняття енергії напряму вело їх до так званих енергетичних фактів. Під енергетичним фактом вони мали на увазі образ, який виникав унаслідок безпосереднього споглядання енергії й приводив до остаточних і нескоротних висновків. Ці факти не піддаються логічному осмисленню у нашій звичній системі інтерпретацій.
Дон Хуан розповідав, що для шаманів його лінії енергетичним фактом було те, що світ навколо визначають пізнавальні процеси, які є далеко не непорушними: їх опановують, вони не є данністю. Ці процеси залежать від підготовки, практики й використання. Ця думка пов’язана з іншим енергетичним фактом: процеси звичного для нас пізнання є результатом нашого виховання, не більше.
Дон Хуан Матус ні на мить не сумнівався: все те, що він розповідає мені про систему пізнання шаманів древньої Мексики, ― не вигадка. Поміж тим, дон Хуан також був наґвалем, а для шаманів-практиків це означало, що він природний лідер – людина, яка може спостерігати енергетичні факти без шкоди для себе. Таким чином, він був наділений здатністю успішно вести своїх соратників тими дорогами мислення й сприйняття, які неможливо описати.
Зваживши