Книга радості: вічне щастя в мінливому світі. Дуглас АбрамсЧитать онлайн книгу.
зумовлює страх, відчуженість, а відтак жорстокість. Я вказав на те, що дуже часто на Заході батьки приділяють надмірну увагу своїм дітям і їхнім потребам, а не тому, щоб навчити їх дбати про інших.
Далай-лама відповів:
– Так, у батьків також забагато егоцентризму: «Мої діти, мої діти». Така любов є упередженою. Нам потрібна неупереджена любов до всього людства, до всіх розумних істот, незалежно від того, як вони ставляться до нас. Ваші вороги все одно є вашими людськими братами і сестрами, і вони теж заслуговують на нашу любов, повагу й тепло. Це – неупереджена любов. Можливо, вам випаде опиратися діям ваших ворогів, але ви можете любити їх як братів і сестер. Лише ми, люди, можемо це зробити завдяки нашому людському інтелекту. Інші тварини на це не здатні.
Знаючи з власного досвіду, що таке нестримна і зосереджена батьківська любов, я подумав про те, чи справді можна любити інших такою самою любов’ю. Чи дійсно ми можемо поширити це коло турботи на багатьох інших, а не лише на наших рідних? Монах може зосереджувати всю свою любов на людстві, але батькові треба виховувати дитину. Я припускав, що слова Далай-лами були сподіванням для людства, проте наскільки вони реалістичні? Можливо, ми не зможемо любити чужих дітей так само, як власних, але здатні розширити звичні межі цієї любові. Я подумав про те, що міг би сказати архієпископ, у якого теж є діти, але на цей момент усі вже пообідали.
Ми повертались до гнучкості любові та співчуття впродовж тижня, але наступного дня ми взялись обговорювати перешкоди на шляху до радості, починаючи від стресу і тривоги й закінчуючи нещастями та хворобами, а також те, як можна відчувати радість усупереч цим неминучим викликам.
День 2 і 3
Перешкоди на шляху до радості
Ви – незавершений шедевр
– Усе дуже просто, – почав Далай-лама. – Усі знають, що фізичний біль – це погано, і намагаються його уникнути. Заради цього ми не лише лікуємо хвороби, а й намагаємося запобігати їм і підтримувати наш фізичний імунітет. Ментальний біль не менш дошкульний, тому нам треба його полегшувати. Зробити це можна за допомогою ментального імунітету.
Ми почали другий день бесід і перейшли до перешкод на шляху до радості. Темою діалогів було те, як знаходити радість усупереч стражданням, і ми знали, що нам знадобляться два повні дні на обговорення всіх видів страждань. Як учора сказав Далай-лама, дуже багато нещасть зароджується в нашій голові та в серці – вони зумовлені тим, як ми реагуємо на життєві події.
– Ментальний імунітет, – пояснив Далай-лама, – це вміння уникати деструктивних емоцій та розвивати позитивні. По-перше, мусимо осягнути розум: він має безліч різних станів – різноманітні думки та емоції, з якими ми щодня стикаємося. Деякі з цих думок та емоцій шкідливі, навіть токсичні, а інші – здорові й цілющі. Перші хвилюють наш розум і завдають нам чимало ментального болю. Другі дають нам справжню радість.
Коли ми розуміємо цю обставину, нам значно легше контролювати розум і вживати профілактичні