Добрий Бог. Оповідання. Валер’ян ПідмогильнийЧитать онлайн книгу.
А баба довго ще бурчала і лаялась, шарудячи мисками. Тиміш звик до її сварок і лайок, бо вони траплялись майже кожного вечора.
Він задивився на стелю й спитав:
– Гальки немає?
– Тобі вже повилазило, що питаєш, – гримнула баба, і чути було, як вона вмощується спати.
Тиміш знав, що Галька зараз там, у місті, на розпродажу жінок бігає під ліхтарями, сміється – молода, опасиста і вродлива. А за нею жуками повзуть чоловіки, наготувавши грошей. Знав це, але все-таки спитав, бо чогось здалося йому, що Галька сьогодні не пішла до міста і спить собі в іншому кутку хатини.
Тепер же він заспокоївся, підпер голову рукою і подивився у вікно, – там застигла ніч, повна сонливих мрій.
Постук у вікно вогнем обпік Тимоша, що лежав в напівсні. Він хутко підвівся, тремтячою рукою намацав костура, несподівано впустив його додолу, як голодний звір їжу, схопив його знову і подався відчиняти двері. Тиміш навіть не питав, хто там стукав, бо почував, що то вона, Галька, – опасиста, молода і вродлива.
Одчинивши, він пропустив її повз себе, щоб подивитись, як гнучкою ходою вона пропливе в хату і, може, зачепе його злегенька рукою або плечем.
Стара баба на хвилину прокинулась і, знову засинаючи, тягучим голосом крізь сон запитала:
– Що… там таке?..
– Я, – відповіла тихенько Галька.
Тиміш прийшов у свій куток, спинився коло лави і посміхнувся. І те, що він кожного вечора збирався зробить, як і завше, лякало його, здавалось неможливим і смішним. Кожного вечора він відчиняв Гальці двері, посміхався і лягав спати, не мовивши й слова.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.