Скарбниця народної мудрості. ОтсутствуетЧитать онлайн книгу.
за пень – простояла цілий день.
Одне «зараз» краще трьох «потім».
У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.
Поки приберешся, то бояри й мед поп’ють.
Сидить-надувається, три дні в чоботи взувається.
Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
Як до діла, так і сіла.
Сів і прилип, як до смоляної лавки.
Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова.
Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду.
Під дощ хати не криють, а коли ясно – і сама не тече.
Не так лінь, як неохота.
Працює через пень-колоду.
Що напряла, та й те миша вкрала.
Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
Так хочеш робити, як собака орати.
Б’ють не лежачого, а ледачого.
На цьому далеко не поїдеш – де сядеш, там і злізеш!
Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.
Як усе святкувати, то не буде чого ковтати.
Готовеньке й кішка з’їсть.
Не кивай на сусіда, коли сам спиш до обіда.
Проковтнути хочеться, а прожувати ліньки.
У нероби завжди неврожай.
Думкою в небі, ногами в постелі.
Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить.
Як їв – то аж упрів, а як працював – то аж задрімав.
Їсть за вовка, робить за комара.
На роботі умліває, а біля миски упріває.
У лінивого піч до спини пристала.
Не б’є, не лає, та ні про що й не дбає.
Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
Якби хліб та одежа, їв би козак лежа.
Лежачий камінь мохом обростає.
Лежачий зайця не піймає.
День гуляє, три слабий, а на п’ятий – вихідний.
Спиш, спиш, а спочити ніколи!
Спать до обід, то присниться і ведмідь.
Як спати до дня, присниться бридня.
Як не надолужив на спанні, то на взуванні.
Як спить, то не їсть, а як їсть – не дрімає.
Виспався, та не вилежався.
Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.
В роботі «ох», а їсть за трьох.
Кожух лежить, а дурень дрижить.
Ото й горе, що риба в морі.
Сюди тень, туди тень – та й минув увесь день.
Посидь, сусідко, ще трохи видко.
Чекав дід на обід, без вечері спати ліг.
Покіль будуть бариші, не стане в баби душі.
Люди жать, а ми лежать.
Він би й рад косити, та нікому косу носити.
Ледача шкапа скрізь припинки має.
Ховається від роботи, як пес від мух.
І за холодну воду не береться.
П’ятий день не робим, а два відпочиваєм.
Зробиш, та в свинячий голос.
Тільки ґав ловить та витрішки продає.
З лежі не буде одежі, а за спання не купиш коня.
Ледаще на віник та на смітник годяще.
Ледачий, хоч по смерть посилай.
Як голоден – робити не годен, як ся наїв, то лиш би й сидів.
Лежачий плуг скоро поржавіє, ледача людина скоро постаріє.
Чи так, чи не так, а не буде з риби рак.
Замкнув вовка межи вівці