Гра у відрізаний палець. Андрей КурковЧитать онлайн книгу.
Але ж і часу минуло мало. Слідчому не дають машину, щоб він за три дні розкрив злочин! Та й людина, що віддавала йому в кабінеті майора ключі від «мазди», радила «не поспішати». І з інтонації було зрозуміло, що йшлося не про швидку їзду на іномарці.
– Усе зрозумів, – мовив, зітхнувши, Віктор.
– От і гаразд. А тепер послухай новини. Ти дійсно знайшов труп Броницького. Можна сказати – зупинив спробу нелегального експорту. Можеш подзвонити вдові, щоб готувала похорон. Тіло їй віддадуть хоч завтра, тим паче, що його колеги скинулися на розкішну труну з бронзовими ручками. Треба тільки буде його так покласти, щоб права рука була накрита лівою, але це не твоя турбота.
– А чому?
– Тому, що хтось відрізав у нього собі на пам’ять великий палець правої руки.
– Навіщо? – здивувався Віктор.
– Послухай, хто з нас слідчий?
– Добре, ну я. Але все-таки: ти хто?
– Хто я? Тобі, напевно, важко розмовляти з абстрактним співрозмовником, так? – голос Георгія пом’якшав. – Уяви собі: зріст сто вісімдесят два, коротке чорне волосся, вік – сорок п’ять, неодружений, люблю віскі з льодом, не палю, вранці бігаю по п’ять кілометрів. Вистачить?
– Так. Я не це мав на увазі.
– Я знаю.
– А ще питання можна?
– Запитуй!
– Навіщо мені потрібно було їздити в аеропорт уночі? Адже група захоплення і так знала, що робити!
– Так, знала. Але вона не знала, хто у них шеф! Тепер знає. Запам’ятай, я ніколи не пораджу тобі робити те, що не має сенсу. Навіть якщо ти не бачиш у чомусь сенсу, це не означає, що його немає! Як самопочуття?
– Нормально.
– Тоді телефонуй удові й домовляйся про термінову зустріч!
Після дзвінка вдові Броницького день понісся, як потяг, що летить під укіс. За півгодини розмови з жінкою, що зраділа можливості поховати чоловіка, Віктор дізнався значно більше, ніж розраховував дізнатися. Записав московську адресу й телефон Максима Івіна, номери телефонів двох інших друзів Броницького, що теж перебралися в білокам’яну. Дізнався, що син відлетів у Англію після гучного скандалу з батьком навіть не попрощавшись. Хоча в аеропорт його відвозив шофер Броницького. Дізнався, що за кілька днів до смерті відставного генерала до Києва приїжджав Максим Івін. Додому до них він не заходив, зупинявся в готелі. Сам Броницький із ним як мінімум один раз зустрічався і приніс од нього подарунок дружині – набір духів «Ів Сен-Лоран».
Ще до обіду Віктор устиг сісти в кабінеті й детально записати всі нові відомості. Переписав зім’ятого папірця та московські телефони друзів Броницького. Після цього, заглянувши до стажистів, викликав найохайнішого на вигляд до себе в кабінет. Дав завдання зібрати в усіх київських ресторанах меню за двадцяте травня.
– А як я всі ці ресторани знайду? – запитав приголомшений завданням стажист.
– За довідником. У майора Криська попроси «Увесь Київ», там адреси й телефони. Склади список ресторанів і перевірені викреслюй! Звертай увагу на млинці