За двома зайцями. Михайло СтарицькийЧитать онлайн книгу.
же, якщо любите, бо, боронь боже, хто здиба, то буде лихо…
Голохвостий. Ніхто не здиба! Куріпочко моя! (Обніма).
Галя. Пустіть-бо! Так не годиться! Бач який! Пустіть, бо кричатиму!
Голохвостий (притиски ще більше),У-ух! Пропав я! Пожар!
Вихід IX
Ті ж і Секлита.
Секлита (зуздрівши).А то що, Галька? З паничем? Ой лихо моє! Ой нещастя моє! Добігалась, каторжна! От і устерегла! Ах ти подла! (Підскакує до Галі).
Голохвостий оторопів.
Галя (плачучи).Мамо! Начепився, хто його зна хто й звідки, та й ґвалтує, як розбишака…
Секлита. Як! Хто його знає? А ти не знаєш – свята та божа! Ах, обманщиця чортова, матері хочеш очі одвести? Так і повірили!
Тим часом Голохвостий, оправившись, хоче тікати. Секлита його за поли.
А ти, паничу, куди? Навтікача? Ні, з моїх рук так не вийдеш! Я за свою дочку тобі очі видеру з лоба!
Голохвостий (замішавшись).Хіба це ваша дочка?
Секлита. А то ж чия?
Голохвостий. На вас анітрішечки не похожа, у неї голосок, як соловейко в лузі, а ви як з бочки гуркаєте!
Секлита. Ах ти, харцизнику! Ти ще сміятись здумав? Наробив бешкету та й зуби скалить!
Голохвостий. Та не зіпайте так, бо всіх кожум'яцьких собак збентежите!
Галя. Мамо, голубочко, киньте його! Не робіть слави! Єй-богу, начепився вперве!
Секлита. Заступаєшся! Геть мені зараз додому! Ще на губах молоко не обсохло, а вона уже з хлопцем обнімається. Я тобі дома обірву оті патлі, сибірна!
Галя (плаче).За віщо ви, мамо? Хіба я винна?
Голохвостий (набік).Як би його вирватись від цієї відьми? От влопався!
Секлита (до Галі).Іди звідси! Не слинь мені! Дома побалакаємо!
Галя відходить плачучи.
Вихід X
Секлита і Голохвостий.
Голохвостий кинувся було тікати, але Секлита не випустила піджака, так що він аж злетів з одного рукава. Секлита тоді вхопила обома руками за жилетку.
Секлита. А куди, каторжний? Щоб ще такого шелихвоста не вдержати, та не була б я Секлита Лимариха!
Голохвостий. Що ви? Чи при своїм умі? Не робіть, пожалуста, шкандалю! (Все позира на дім Сірків).Я вам заплачу, я багатий…
Секлита (ще дужче).А щоб ти не діждав, щоб я за дочку гроші брала? Щоб я рідну дитину продавала? Не діждеш! Не втечеш! Не пущу! У мене одна дитина, як одно сонце у небі! Нащо ти зводиш її з ума?!
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.