Асистент. Тесс ҐеррітсенЧитать онлайн книгу.
буквально, – тихо розсміялася Ерин.
– Тоді про що ви говорили?
– Подивіться ще раз на цю волосину. Вивчіть її уважно від кореня до кінчика.
Ріццолі знову схилилася над мікроскопом і помітила темну ділянку.
– Колір неоднорідний.
– Дивіться ще.
– Неподалік від кореня на волосині є темна ділянка. Що це?
– Це називається навколокореневим потемнінням, – пояснила Ерин. – Протока сальної залози сполучається з фолікулом. До складу виділень сальної залози входять ферменти, які відповідають за нищення клітин. Це такий вид перетравлювання. Тому біля кореня ми бачимо оце набухання і темну ділянку. Саме це я хотіла вам показати. Навколокореневе потемніння. Через нього немає ані найменшої вірогідності, що це волосина вбивці. Можливо, це з його одягу. Але не з голови.
– Чому?
– Бо лише після смерті людини корінь стає щіткоподібним, а ділянка навколо нього темніє.
Різко підвівши голову, Ріццолі подивилася на Ерин.
– Після смерті?
– Так. Скальп, з якого випала ця волосина, уже розкладався. Маємо типові процеси, характерні для розпаду. Ця волосина не могла належати вбивці – хіба що він постав із могили.
Ріццолі довго не могла здобутися на слова.
– Скільки часу минає після смерті, перш ніж настають ці зміни? – запитала нарешті вона.
– На жаль, за навколокореневим потемнінням неможливо визначити, як давно настала смерть. Волосину могли вирвати коли завгодно в інтервалі від восьми годин до кількох тижнів після смерті. І навіть волосся із забальзамованих трупів теж могло б мати такий вигляд.
– А якщо вирвана в живої людини волосина полежить якийсь час? Тоді теж відбуватимуться ці процеси?
– Ні. Такий розпад маємо лише, якщо волосина лишається в шкірі мертвої жертви. Її вирвали вже після смерті. – Ерин зустрілася поглядом із ошелешеною Ріццолі. – Ваш невідомий контактував із трупами. Ця волосина пристала до його одягу, а потім до клейкої стрічки, коли він зв’язував щиколотки доктору Їґеру.
– Отже, була ще одна жертва, – тихо сказала Ріццолі.
– Я могла б запропонувати іншу гіпотезу. – Ерин підійшла до іншого столу і взяла маленьку тацю зі шматком скотчу, який лежав догори клейкою стороною. – Цей шматок було знято із зап’ясть доктора Їґера. Я хотіла би дещо показати вам під ультрафіолетом. – Натисніть, будь ласка, он той вимикач.
Ріццолі вимкнула світло. У темряві маленька ультрафіолетова лампочка Ерин моторошно світилася синьо-зеленим. «Краймскоп», який використовував Мік у будинку Їґерів, був набагато потужнішим, але й тут на ділянці клейкої стрічки почали проступати приголомшливі деталі. Скотч, знайдений на місці злочину, може бути справжнім скарбом для слідчого. На клейкій поверхні залишаються фрагменти тканин і волосся, відбитки пальців і навіть клітини шкіри, які містять ДНК злочинця. В ультрафіолетовому світлі Ріццолі побачила декілька порошинок і темних коротких волосин. А на краєчку стрічки було щось схоже на тонесеньку бахрому.
– По всій довжині країв стрічки, знятої із зап’ясть і щиколоток, неперервною лінією