Точка обману. Дэн БраунЧитать онлайн книгу.
використали власне устаткування і зробили власні незалежні висновки. Упродовж останніх двох діб ці цивільні науковці підтвердили правдивість відкриття НАСА без найменшої тіні сумніву.
Тепер Рейчел відчула приємне здивування. Президент підстрахувався з типовим для нього апломбом. Найнявши безпристрасну групу скептиків, які не мали жодного зиску з підтвердження чи спростування відкриття, Герні убезпечив себе від підозр у тому, що це всього-на-всього хитрий маневр загнаної в кут НАСА, яка таким чином намагалася виправдати свій гігантський бюджет і забезпечити переобрання президента, котрий приязно ставився до космічної агенції, а також відбити наскоки сенатора Секстона.
– Сьогодні о восьмій вечора, – сказав Герні, – я влаштую в Білому домі прес-конференцію і розповім усьому світові про це відкриття.
Після цих слів Рейчел відчула розчарування і пригнічення, бо, фактично, Герні нічого конкретного їй так і не сказав.
– А що це за відкриття, пане президент?
Герні посміхнувся.
– Сьогодні ви переконаєтеся, що терплячість – це неабияка чеснота. Вам слід побачити це відкриття на власні очі. Я хочу, щоб ви повністю усвідомили нинішню ситуацію, і лише після цього ми перейдемо до наступного етапу. Керівник НАСА чекає на вас. Він розповість вам усе, що необхідно знати. А після цього ми з вами обговоримо вашу місію.
Поглянувши у вічі президенту, Рейчел відчула неминуче наближення драматичного моменту і пригадала здогадку Пікерінга про те, що Білий дім має у своєму розпорядженні якусь козирну карту. І виявилося, що Пікерінг, як зазвичай, мав рацію.
Герні кивнув, показуючи на найближчий авіаційний ангар.
– Ідіть за мною, – сказав він і рушив у напрямку цієї споруди.
Рейчел розгублено пішла за ним. Будівля, що бовваніла перед ними, не мала вікон, а її високі розсувні двері були закриті та опломбовані. Здавалося, до ангару можна було потрапити лише через невеличкий боковий вхід. Двері були прочинені. Президент підвів до них Рейчел, а сам зупинився за кілька футів.
– А тепер закінчуйте маршрут без мене, – сказав він, кивнувши на двері. – Заходьте всередину.
Рейчел завагалася.
– Ви не підете зі мною?
– Мені треба повертатися до Білого дому. Невдовзі ми знову поговоримо. Маєте з собою стільниковий телефон?
– Звісно, сер.
– Дайте його мені.
Рейчел витягнула телефон і подала його президентові, гадаючи, що той запише свій приватний контактний номер. Натомість Герні поклав його собі до кишені.
– Ви тепер поза межами досяжності, – пояснив президент. – Про виконання ваших робочих обов’язків в управлінні військово-космічної розвідки подбають. Ви ні з ким не будете розмовляти сьогодні без чіткої вказівки від мене або керівника НАСА. Ясно?
Рейчел отетеріло витріщилася на нього. Невже президент щойно вкрав мій мобільник?
– Після того як він уведе вас у курс справи стосовно відкриття, керівник НАСА зв’яже нас через захищені канали. Невдовзі ми з вами поговоримо. Щасти