Пригоди француза в Україні. Катерина КуликЧитать онлайн книгу.
переїхав на Сен-Мартен з добрих намірів кохання. Поїхав за своєю французькою подругою, яка там мала працювати вчителькою мови. Жан кинув перспективну роботу фінансистом в компанії, що розвивається, купив квиточка і помчав за коханою Сюзанною. Вони мешкали на французькій стороні острова, аж поки на якісь із канікул не поїхали зустрічатися з друзями в Домініканській Республіці.
В Домінікані напилися вина, Жану боліла голова і він лежав весь день у готелі, а Сюзан пішла плавати з трубками й масками. Інструктору Сюзан, здається, сподобалась, бо як тільки вони запливли за човна, вона відчула, що її білизна спускається в океан, а інструктор з плавання з масками кохає її всім ротом одразу ж таки у воді. Повернулася Сюзан без трусів, але дуже задоволеною, і через це пара не на жарт поконфліктувала.
Жан викинув в море сховану обручку і вирішив ніколи жінкам не довіряти, а після повернення з вакацій до острова Сен-Мартен він часто їздив на голландську частину острова. Там він пив, курив і шлявся. Іноді повертався до Сюзан, міг почати сварку і навіть розбити скло. Сюзан в такі дні викликала поліцію, яка депортувала дебошира Жана з сенмартенської Франції в голландську частину острова. Та особливого кордону між двома країнами не спостерігалося, тому депортовані завжди мали змогу сісти на автобус і спокійнісінько повернутися до французької частини.
З часом колишні закохані знову помирилися. Це було якраз тоді, коли кокаїн на острові подешевшав і Жан іноді його нюхав.
Справа була така – по дорозі з Колумбії до Флориди човни з наркотиками іноді зупинялися на острові Сен-Мартен. Одного разу такий човен проїздив патруль біля берега, і конче хотів пройти станцію перевірки на великій швидкості і без зупинки. Не уявляю собі точно ту станцію, але згідно з розмовами там висів шлагбаум, який закрили якраз тоді, коли хлопці летіли на хвилях і не збиралися зупинятися. Вийшло так, що вони наче перечепилися через той шлагбаум і пішли не в той напрямок, на високій швидкості в’їхавши у скелю, що стирчала в морі біля берега. Результат – два колумбійські трупи і тонна кокаїну, розкидана по морю в пластикових пакетах. Багато хто ловив той кокаїн і продавав, і таким чином ціни впали до десяти доларів за грам. Люди перестали зустрічатися на пиво, а натомість збиралися разом вдома, аби нюхнути кокаїну.
Саме в той час Жан на пару з другом купив човна і вони почали возити в море на рибалку багатих американських туристів. Бувало, що риба клювала, а як ні – хлопці робили так, щоб вона клювала у американців.
І ось одного дня веде Жанів друг рибу, що клюнула, а в результаті дістає з моря пакет кокаїну. В той день хлопці довго думали, що робити – за умови правильної реалізації вони могли заробити мільйон доларів. Та Жан вирішив нюхнути з другом на пару і потопити решту, аби не нариватися на великі проблеми.
А ти б хотів заробити мільйон на кокаїні?
Одного разу великий товстий американський турист хотів рибалити, і човен вийшов у море. Жан зачепив велику рибу, яка тягнула його зовсім як у казці про ріпку, тягне-потягне, витягнути не може. Аж тут риба тягне на себе так, що передня