Американська трагедія. Книга 2. Теодор ДрайзерЧитать онлайн книгу.
діям.
– Я можу дати вам молоток, якщо хочете, – заявила вона, – але хіба не можна послати по слюсаря? Ніколи в житті не чула нічого подібного!
Проте сищик уже заволодів молотком і збив замок. У невеликому верхньому відділі був усякий туалетний дріб’язок: шкарпетки, комірці, краватки, кашне, підтяжки, зношений светр, пара високих зимових чобіт дуже сумнівної добротності, мундштук, червона лакована попельничка і ковзани. Але серед усього цього, в куточку, лежали також зв’язані докупи останні п’ятнадцять листів Роберти, послані з Більца, і невеликий її портрет, який вона йому подарувала торік. І тут же – друга, маленька пачка, в якій були зібрані всі записочки та запрошення Сондри, до того дня, коли вона виїхала в Пайн-Пойнт. Листи, написані звідти, Клайд носив з собою на грудях, біля серця. Знайшлась і третя пачка, ще більш компрометуюча, – одинадцять листів від матері, причому перші два були адресовані Гаррі Тенету в Чікаго до запитання – момент явно дуже підозрілий, а решта – Клайдові Гріфітсу в Чікаго, а потім у Лікург.
Прокурор не став чекати і дивитися, що знайдеться ще в скрині, а взявся до листів: спочатку він прочитав перші три листи Роберти, після чого йому стала зовсім ясною причина її від’їзду в Більц; потім три перші листи від матері на зворушливо простому і дешевому папері: вона натякала на нерозважливу поведінку Клайда в Канзас-Сіті і на нещасний випадок, через який йому довелося виїхати звідти, і настійливо та ніжно умовляла його надалі не збиватися з пуття. І у Мейсона, з його стриманим темпераментом і дуже обмеженим знанням людей та людських відносин, створилось враження, що цей суб’єкт з ранніх юнацьких років мав нестійку вдачу, був легковажний і розбещений.
Водночас Мейсон здивовано дізнався, що хоч Клайда тут і підтримує багатий дядько, але сам він належить до бідної і, крім того, дуже релігійної парості родини Гріфіт-сів. У звичайних умовах це могло б трошки пом’якшити його ставлення до Клайда. Однак тепер, під впливом записочок Сондри, трагічних листів Роберти і слів матері про якийсь старий злочин у Канзас-Сіті, він прийшов до висновку, що Клайд за складом свого характеру цілком здатний був не тільки задумати цей новий злочин, а й холоднокровно здійснити його. Що ж було там, у Канзас-Сіті? Треба телеграфувати тамтешньому прокуророві і запитати про подробиці.
Думаючи про це, він почав нашвидку, але так само пильно і критично проглядати різні записочки, запрошення і любовні листи Сондри. Всі вони сильно пахли духами, були написані на чудовому папері з монограмою і ставали чимраз ніжніші й інтимніші, а пізніші незмінно починалися словами: «Клайді маленький», або «мій любий, чорноокий», або «мій любий хлопчику», і були підписані або по-дитячому «Сонда» або «Ваша Сондра»… Деякі з них були зовсім недавні: від десятого, п’ятнадцятого, двадцять шостого травня, – саме в цей час, як умить відзначив Мейсон, почали надходити найсумніші листи від Роберти.
Тепер усе ясно. Він потай звабив одну дівчину і при цьому був такий зухвалий, що домагався взаємності у другої, яка належала до вищих місцевих