Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я. Эмили НагоскиЧитать онлайн книгу.

можуть бути однаковими різностатеві близнюки.

Маленький хлопчик, назвімо його Френкі, невдовзі помічає (довербально, як немовля), що з певною частиною його тіла відбуваються помітні зміни: його пеніс росте, змінюється і свербить! Мозок немовляти починає пов’язувати цю зміну в його тілі з зовнішньою стимуляцією в навколишньому середовищі та внутрішніми відчуттями й емоціями, що її супроводжують. Таким чином, від перших митей його мозок пов’язує середовище навколо зі свою ерекцією. Тож у хлопців процес навчання їхнього запалювання, тобто визначення того, що являє собою сексуально релевантний стимул, – це досить простий процес сексуальної категоризації тих речей, що пов’язані з ерекцією26.

Маленька дівчинка, назвемо її Френні, не має такої обов’язково очевидної фізіологічної реакції на своє середовище. У результаті її мозок пов’язує «сексуально релевантне» не з її внутрішнім станом чи реакцією геніталій, а з соціальним контекстом. Категорія «сексуального» у свідомості маленької дівчинки заповнена не стимулами, пов’язаними з ерекцією, а соціальними стимулами.

Ось як це працює.

Ви колись бачили, як дитина вчиться ходити? Коли діти падають, їхня перша реакція – подивитися на обличчя дорослих навколо, немов запитуючи: «Сталося щось непередбачуване. Як я маю почуватися?» І якщо дорослі залишаються спокійними й туркочуть: «Ти упав. Усе гаразд», – діти встають і продовжують іти. Але якщо дорослі панікують, метушаться навколо, нервово вигукуючи: «Будь обережний, ти можеш забитися!» – діти також панікують і починають плакати.

Так само дівчатка визначають речі як сексуально релевантні не тому, що з їхніми геніталіями відбувається щось таке очевидне і нове й вони не можуть із цього не вчитися, а радше звертаючи увагу на своє оточення, особливо на людину, яка перебуває з ними у відповідній сексуальній ситуації.

Коли я говорю «вчитися», я не маю на увазі явне навчання, на кшталт запам’ятовування столиць усіх країн світу чи теореми Піфагора. Я маю на увазі той спосіб, за допомогою якого щури засвоїли знання про лимони й жилети, чи собака Павлова вивчився виділяти слину, коли дзвонить дзвінок, чи ви навчилися їздити на велосипеді. Нічого з цього не можна засвоїти з книжки, лише з досвіду.

І ось іще одна річ, яка відрізняє дівчат. На функціонування цього процесу навчання впливають гормони. Готовність вашого мозку пов’язати зовнішні сигнали з внутрішнім процесом збудження різна в різні періоди вашого менструального циклу, тоді як у чоловіків, які не мають щомісячного коливання гормонів, усе стабільніше27.

Унаслідок відмінності геніталій та інших гормональних циклів дівчата:

• дізнаються про сексуально релевантні стимули очевидно пізніше, ніж хлопці, в процесі свого розвитку;

• тісніше, ніж хлопці, пов’язані з соціальним і емоційним контекстом;

• більш схильні до невідповідності між реакцією геніталій і досвідом сексуального збудження (я розповім про це в шостому розділі).

Іншими

Скачать книгу

Зауважте, це не стосується людської сексуальної орієнтації. Маленькі хлопчики, які виростають ґеями, імовірно народилися з різними «схильностями», що поступово розвинулися в іншу орієнтацію. Схильності чолові-ків-ґеїв означають, що вони від народження чутливі інакше, наскільки ми можемо судити, і їм не треба мати якийсь сексуальний досвід із кимось, щоб інтуїтивно знати, кого вони вважають сексуальним. Зрозуміло, що існує ще багато інших нюансів щодо цієї теми, зокрема те, як/чи це впливає на жіночу сексуальну орієнтацію. Про це написано чимало книжок (наприклад, Diamond, “Sexual Fluidity”). Зараз я просто хочу чітко визначити, що ми не народжуємося «чистими аркушами», які вчаться сприймати як сексуальний об’єкт будь-кого, хто з’являється в полі зору. Існує кілька вроджених аспектів нашої сексуальності, які даються нам до досвіду.

Koos Slob et al., “Sexual Arousability and the Menstrual Cycle”.