Майстерня ляльок. Элизабет МакнилЧитать онлайн книгу.
що це пані Солтер спускалася по сходах. Однак кроки належали всього лише підмайстру кондитера, що повертався додому із нічної зміни, за яку платили на цілий пенні більше.
Лише почавши витирати воду, дівчина помічає голову ляльки. Лається. Мабуть, забризкалася водою з банки, коли та падала. Сіра водяниста пляма синцем лягла на її личко.
– О ні… – стогне Айріс, підносячи голову й витираючи її нічною сорочкою. Вона витратила купу часу, щоб розфарбувати цю ляльку. Потирає порцеляну ще дужче, плює на кожну щоку, проте ніщо не допомагає. Заплямлений фаянс відновити неможливо.
Вона скрегоче зубами, з горла виривається тваринний стогін. Подумати тільки, треба було лише комусь пройтися по вулиці – і от результат. Айріс визирає за вікно – здається, там лише пробило на північ. Доведеться працювати усю ніч, аби намалювати нову ляльку.
Дівчина, похопившись, одягає нічну сорочку, раптово відчувши, наскільки тут холодно. На свій малюнок навіть не дивитиметься. Вульгарщина.
Її раптово охопило знайоме відчуття, начебто десь глибоко у ній самій є щось несправне. Як пухлина, що її ніяк не можуть вирізати. Слід знищити малюнок, піднести його крайчик до свічки й підпалити.
Однак Айріс стримує цей порив, засовує картину під кошик і бере до рук білу порцелянову голівку.
Велика виставка
Суботній ранок, знадвору доноситься калатання дзвонів. Упродовж останніх двох тижнів Сайлас так захопився був процесом складання щенячого скелета, що жив на одних лише черствих коржиках і розбавленому пиві. Він душу віддав би зараз за чарку бренді з маслом у «Дельфіні». Позирає на годинник – забігайлівка ще декілька годин буде зачиненою.
– Та до дідька все! – вигукує він і вирішує відвідати павільйон Великої виставки, щоб згаяти час. Сайлас не впевнений, що й думати, адже як може його маленька конторка коли-небудь дорівнятися до одного з найвеличніших музеїв у світі? Здається, що таку монументальну споруду могли звести виключно задля того, щоб применшувати всі його досягнення, а втім, він щотижня невідривно спостерігає за процесом будівництва і ніяк не дочекається його завершення.
Зазвичай його провулок безлюдний, сьогодні ж посеред стічної канави розляглася парочка п’яниць. Один із них засмарував власним блювотинням одяг і обмочився на бриджі. Сайлас ненадовго затримує на ньому погляд. Форма голови та плечі схожі на Ґідеонові, але це точно не він. Чоловік затуляє носа хустинкою і треться спиною об стіну, оминаючи цих двох.
Він познайомився з Ґідеоном, коли вперше приїхав до Лондона 1835 року. Тоді Сайлас тулився у винайманій халупці в Голборні, ущерть набитій опудалами й черепами. Він переїхав до міста в надії розширити свою репутацію поза межі салонів Стока 9, до того ж не було сенсу залишатися на старому місці після зникнення Флік. Окрім того, він підслухав був розмову групки хірургів, які зі щирим захватом говорили про консервацію та препарування.
Знайти Лондонський університетський коледж
Сток-он-Трент – найбільше місто графства Стаффордшир, що знаходиться за 158 миль від Лондона.