Сліпий василіск. Марина и Сергей ДяченкоЧитать онлайн книгу.

      Для сухої шкіри. Для чутливої шкіри. Для жирної, для в’янучої. Я скопіювала їх на пробу – професійні креми й сироватки радикальної дії, і вирішила провести випробування.

      У нашому столітті можна копіювати що завгодно, в яких завгодно масштабах – хоч один до одного, хоч один до мільйона. Я скопіювала земну кулю, щоб на обличчі Землі пробувати свої креми.

      Спробувала крем проти зморшок в районі Гімалаїв. Кайнозойська складчастість трохи розгладилася. Але все-таки не до кінця.

      Спробувала тонізуючу сироватку на Прикаспійській низовині. Непогано, рівнина навіть піднялася трохи над рівнем моря. Спробувала два різних креми від прищів – один на Гавайських островах, інший на Маршаллових. Другий краще: майже всі острови пішли під воду.

      Стемніло. Моя пробна куля почала мерехтіти, світитися – Європа яскраво освітлена, Африка в напівтемряві, Японські острови сяють так, що очам боляче. У Гімалаях і біля Каспію темнувато – тільки блимає щось на кшталт фотоспалахів.

      Тоді я вирішила спробувати омолоджуючий крем – радикально, по всій поверхні суходолу. У мене цього крему повно – адже що завгодно можна копіювати без кінця.

      І прямо на очах омолодилася планета! Зійшли ороговілі частинки платформ, порожевіли рівнини, юнацькими прищами піднялися гори. Молода Земля оповилася димом, усю квартиру наповнила смородом, кіптявою, довелося її винести скоріше й викинути на смітник.

      Дуже ефективним виявився цей омолоджуючий крем, тільки шкода, що назви я в метушні не записала.

      Завтра спробую ще раз.

      Казка про золотого півника[6]

      …Він прокинувся за секунду до крику й довгих декілька хвилин лежав, дивлячись угору – сповитий темінню, стікаючий потом, скутий жахом немолодий чоловік. Потім темінь здригнулася.

      Так не кричать ні люди, ні звіри; так уміє репетувати тільки те залізне чудовисько, той потворний, у позолоченому лушпинні птах, який упродовж останніх років зберігав його спокій. Саме так він кричав вісім днів потому, і за вісім днів перед тим він кричав також.

      Він лежав, намагаючись заспокоїти дихання і зупинити юрми холодних мурах, що сновигали по грудях і спині. Він знав заздалегідь. Він усе заздалегідь знав.

      За дверима почулися різкі кроки. Напружені голоси; потім занадто голосно постукали у двері:

      – Государю… Государю, знову… Прокиньтеся…

      Він знайшов у собі сили посміхнутися: після крику золоченого птаха сплячих не буває на багато верст навкруги. І мерці, мабуть, здригаються в домовинах…

      Хто пустив поголос, наче птах золотий? Боже, який несмак… Позбавлений смаку чарівник у пістрявому вбрані та сміхотливому ковпаку. Могутній чудотворець —і він же скнара, який викликає презирливу жалість…

      Дадон спочатку не вірив у його подарунок. То був час страху й відчаю, і навальні орди брали гору, і країна кричала від жаху – так торжествує звіроподібний Гвалтівник, що захопив добропорядну