Казки про силу. Карлос КастанедаЧитать онлайн книгу.
первинний намір звернути увагу на власні руки за таких обставин щоразу забувався.
Та однієї ночі, зовсім неочікувано, я таки побачив уві сні свої руки. Мені снилося, що йду я незнайомою вулицею якогось чужого міста, аж тут раптом піднімаю руки і вони опиняються просто в мене перед очима. Це було так, ніби щось усередині мене відступило та дозволило мені глянути на тильний бік долонь.
Інструкції дона Хуана полягали в тому, що, тільки-но мої руки почнуть розчинятися у повітрі або перетворюватися на щось інше, я повинен буду перенести свій погляд із них на будь-який інший елемент у моєму сні. У цьому конкретному сні я був переніс свій погляд на будівлю в кінці вулиці. Щойно образ будівлі почав розсіюватись, я зосередився на інших елементах свого сну. Кінцевим результатом цього стало неймовірно чітке деталізоване зображення пустельної вулиці в якомусь незнайомому, чужому місті.
Дон Хуан вимагав від мене продовжити звітування і про інші випадки «бачення сновидінь». І ми розмовляли ще доволі довго.
Наприкінці моєї доповіді він підвівся та пішов до кущів. Я також підвівся. І я нервував. Це було незрозуміле відчуття, оскільки для страху чи хвилювання причини не було. За мить дон Хуан повернувся. Він помітив моє занепокоєння.
– Заспокойся, – сказав він, делікатно взявши мене за руку.
Він посадив мене та поклав мені на коліна мій блокнот. І став улесливо намовляти мене продовжувати писати. Його аргументом було те, що я не повинен тривожити місце Сили непотрібним відчуванням страху чи невпевненості.
– Чому я так нервую? – запитав я.
– Це природно, – відповів він. – Те, що ти робиш уві сні, загрожує чомусь, що є у тобі. Поки ти не думав про це, із тобою було все гаразд. Але тепер, коли ти відкрився переді мною, то, чого доброго, от-от зомлієш.
– Кожен воїн формує собі сновидіння по-своєму, – вів він далі. – І способи бувають різні. Єдине, що є при цьому спільне для всіх нас, так це те, що ми вдаємося до всіляких трюків, аби змусити самих себе відступитися від цієї справи. Але, як би там не було, ми повинні наполегливо продовжувати, незважаючи на всі перешкоди та розчарування.
А потім він запитав мене, чи вмію я сам собі вибирати теми для «бачення сновидінь». Я відповів, що не маю ні найменшого уявлення про те, як це робити.
– Тлумачення шаманів про те, як вибрати собі тему для бачення сновидіння, – сказав він, – каже, що воїн вибирає тему, навмисне утримуючи у своїй голові образ, коли припиняє внутрішній діалог із собою. Інакше кажучи, якщо він здатен не розмовляти сам із собою хоча б мить, а потім протримає образ чи думку про те, що хоче побачити вві сні, хоча б навіть лише хвильку, то бажана тема прийде. Я певен, що ти так і зробив, хоча й не усвідомлював цього.
Далі зависла довга пауза, а потім дон Хуан почав чмихати носом, ніби нюхаючи повітря. Це мало такий вигляд, наче він прочищав собі носа: він, судомно скорочуючи м’язи на животі та роблячи короткі ковтки повітря, три-чотири рази із силою видихнув