Повість про Ґендзі. Книга II. Мурасакі СікібуЧитать онлайн книгу.
пахощами, була такою: «Отримала Ваш дар, і ще прикріше стало…
О, китайське вбрання!
Я одягла його,
Але на Вас образа залишилася.
Тож поверну його,
Сльозами обмочивши рукава…»
Її почерк був занадто старомодним. Посміхаючись, Ґендзі так довго не міг відірвати очей від листа, що Мурасакі поглядала на нього здивовано – мовляв, що сталося? А тим часом гонець непомітно зник, побоюючись, що жалюгідні дари від дочки принца справлять на Ґендзі неприємне враження. Служниці пересміювались і перешіптувалися. А Ґендзі невдоволено зітхнув, що Суецумухана безнадійно старомодна, чим ставить себе у незручне становище.
«Прихильники старовинного стилю в поезії просто не можуть обійтися без згадки про «китайське вбрання», «обмочені рукава», – посміхаючись, сказав Ґендзі. – Я також до них належу, але вважаю, що не можна сліпо дотримуватися старих правил і зовсім нехтувати сучасними словами. Такі, як вона, думають, що в пісні, складеній з якого-небудь урочистого приводу для виголошення на поетичному зібранні в присутності Імператора, неодмінно мають бути слова «разом зійшовшись», а в любовному листі цілком достатньо подразнити адресата одним лише словом «непостійний», а решта слів сама знайдеться. Можна перечитати всі посібники, запам’ятати всі слова-зачини і навчитися вміло їх використовувати, але пісні, створені таким чином, будуть надзвичайно одноманітними. Одного разу дочка принца Хітаці прислала мені записки свого батька, в яких докладно викладено основи віршування, вказано, як уникати помилок у складанні японських пісень. Однак, прочитавши їх, я, не дуже обдарований поетичним талантом, відчув себе ще більш скутим, ніж колись. Пригнічений цим, я повернув записки його дочці. Відверто кажучи, як для особи, настільки глибоко обізнаної з таємницями поетичної майстерності, ця пісня занадто пересічна», – зауважив Ґендзі із співчуттям до дочки принца Хітаці.
«Чому ви повернули ці записки? – спитала Мурасакі. – Їх треба було переписати для нашої панночки. Я колись мала такий посібник, але, на жаль, його знищили комахи. Людині, яка не читала таких записок, важко опанувати таємниці поетичної майстерності».
«А я от вважаю, що для виховання нашої панночки такі записки не потрібні. Жінці не треба зосереджуватися на чомусь одному. Щоправда це не означає, що вона має бути неосвіченою. Мені до вподоби жінки, в яких за зовнішньою лагідністю ховається тверда вдача», – сказав Ґендзі, як видно, не збираючись відповідати на листа.
«Але ж у ньому сказано: «вбрання поверну». Краще все-таки дати відповідь», – порадила Мурасакі.
Як добра людина, Ґендзі з легким серцем написав, здається, таку відповідь:
Сказали Ви:
«Вбрання поверну», —
Мені ж почулось: «Виверну його…»[62]
І уявив собі,
Як сумно спати Вам самій[63]…
О, як я добре розумію Ваше нарікання…».
Перша
За стародавнім повір’ям, вважалося, що присниться коханий, якщо спати у вивернутому нічному одязі.
Ця відповідь створена за мотивами вірша: «Коли жага кохання допікає, / Навиворіт / Вдягнувши кімоно, / Вночі я знов / Самотня спать лягаю» («Збірка старих і нових японських пісень», 554).