Смарагдове місто Країни Оз. Лаймен Фрэнк БаумЧитать онлайн книгу.
ніжно поцілувала подружку.
– Може, погуляємо в саду? – запропонувала Озма, щоб приховати збентеження. – А потім перевдягнемося й повечеряємо. Ходімо, Дороті!
IV
Король Номів прагне помсти
Більшість лихих людей злі просто тому, що ніколи не пробували стати добрими. Ось і Королю Номів навіть на думку не спадало хоча б спробувати стати добрим, і тому він постійно сердився. Вирішивши завоювати Країну Оз, поневолити її жителів і зруйнувати Смарагдове місто, він тільки те й робив, що цілими днями обдумував свої підступні плани. І чим більше думав, тим впевненішим ставав щодо можливості їх здійснення.
У той самий вечір, коли Дороті зустрілася з Озмою, Король викликав до себе Головного Управителя:
– Каліко, відтепер ти командуватимеш моєю армією!
– Але це неможливо, – заперечив той.
– Чому ж це? – підвищив голос Король і потягнувся за своїм важкезним сапфіровим скіпетром.
– Тому що я всього лиш управитель і нічого не тямлю у військовій справі, – смиренно відповів Каліко. – Хіба я погано керую вашим королівством? Навряд чи ви знайдете кращого управителя, зате є сотні номів, які набагато краще за мене впораються з командуванням армією. Ваша Величність так часто змінює генералів, що мені не дуже хочеться бути одним з них.
– Схоже, ти маєш рацію, Каліко, – завважив Король і дав скіпетру спокій. – Збери всю армію у Великій Печері!
Каліко пішов виконувати завдання, а через кілька хвилин доповів, що армія зібралася. Король вийшов на балкон помилуватися своїм п’ятдесятитисячним військом.
У звичайний час усі номи працювали ковалями й землекопами. Цілими днями орудуючи кайлом і молотом, вони тим самим зміцнювали свою мускулатуру. І хоч зовні виглядали дещо карикатурно – приземкуваті, кривоногі, капловухі, – все-таки солдатами були непоганими.
У воєнний час землекопи стали армією Короля Роквата. Дивлячись на блискучі вістря мечів і списів, Король радісно посміхнувся: хто ще може похвалитися такою військовою потугою? Але зараз його непокоїло інше питання і з ним він звернувся до армії, що виструнчилася перед ним:
– Генерал Блуг більше не командує вами. Мені потрібен новий генерал. Хто з вас готовий ним стати?
– Можна я, Ваша Величносте? – вийшов уперед полковник Крінкль.
Грізний монарх уважно оглянув новачка: чепурний мундир, до блиску начищені чоботи.
– Поведеш мою армію по підземному ходу в Смарагдове місто, візьмеш у полон всіх жителів Країни Оз, зруйнуєш їхню столицю, візьмеш усі коштовності й принесеш їх сюди, в мою печеру. І найголовніше – відбереш в Озми мій Чарівний Пояс. Зрозумів? Впораєшся?
– Але це неможливо, Ваша Величносте!
– Неможливо?! – розгнівався Король. – У камеру тортур його! Розрізати на дрібні шматочки й згодувати семиголовим псам!
Підоспілі стражники відразу вхопили бідолаху й потягли в глиб печери, а Король знову звернувся до присутніх:
– Слухайте всі! Якщо новий командувач