Путівник по Чорнобилю. Борис ТынкаЧитать онлайн книгу.
занедбані села; кургани, які пам’ятають татарську навалу; руїни старих костелів; пам’ятники, встановлені на місцях бойових дій Другої світової війни; покинуті предмети побуту колишніх жителів, яких поспішно евакуювали. Люди вимушено покинули свої домівки, але залишили нам свою історію.
Полин звичайний
Більшість легенд, оповідань та казок Полісся пов’язана з природою, річками та лісами, в яких збирали ягоди, гриби, мед. У цих лісах водилися дикі кабани, лосі, сарни, олені, ведмеді. Мальовничі краєвиди Полісся приваблювали велику кількість відпочивальників – жителів столиці. Кияни мали можливість чудово провести час: купатися в річці, ходити на полювання, рибалити, збирати гриби, милуватися прекрасною природою.
Назва міста Чорнобиль походить від різновиду полину звичайного, званого в народі чорнобилем. Дана рослина була дуже поширена в цій місцині. Про цю рослину писалося ще в Біблії, тому багато християн дотримується думки, що катастрофа була знаменням долі. Крім того, про Чорнобиль згадується в Одкровенні Іоанна Богослова. Фрагмент з Одкровення зі самого початку катастрофи цитували у зв’язку з аварією на ЧАЕС.
Уже в Х ст. північні та південно-західні території Київського князівства вкрила густа мережа міст, феодальних замків та невеликих поселень. Найбільш заселеними вважалися насамперед береги річок Прип’ять, Тетерів, Ірпінь та Уж. Предмети, знайдені під час археологічних розкопок в Чорнобильській Зоні, яскраво засвідчують існування в цих місцях поселення наприкінці ХІ ст. – у першій половині ХІІ ст. До 1127 р. місто називалося Стрежів. Свою назву воно отримало за правління князя Рюрика в ХІІ ст. Вперше назва Чорнобиль зустрічається в Іпатіївському Літописі (1193 р.) – одному з найдавніших літописних зведень. Зокрема згадується про полювання в тутешніх лісах князя Рюрика Ростиславовича. Це вказує на те, що Чорнобиль належав до Київського князівства. В околицях Чорнобиля археологи виявили 30 курганів. Одним із найдавніших та найбільш знаним із них є Татарський Курган. У ньому знайшли залізну зброю та срібні монети.
У ХІІІ ст. на тому місці, де Прип’ять впадає в Дніпро, відбулася битва об’єднаного війська українсько-литовського з татарами, яка завершилася поразкою монголо-татар.
У другій половині ХІV ст. Чорнобиль увійшов до складу Великого Князівства Литовського. Землями князівства управляли намісники, яких призначали воєводи. У 1548 році князь Фрідріх Пронський побудував у Чорнобилі дерев’яний замок, обнесений частоколом, із двома вежами без вікон. В’їзд до замку здійснювався через міст. З одного боку підхід до замку ускладнювала річка, а з іншого – не надто глибокий та широкий рів. У замку не було власної криниці, сховища для їжі та гарнізону. Траплялися випадки, коли на варті стояв лише один чатовий. Спустошливі набіги монголо-татар оминали Чорнобиль. У 1563 році Київський, Черкаський і Чорнобильський замки отримали озброєння від Литви. Чорнобильському замку дісталося лише 6 старих гармат та 30 рушниць.