Путівник по Чорнобилю. Борис ТынкаЧитать онлайн книгу.
ЧАЕС
Вулицям та проспектам Прип’яті надавали притаманні для радянської епохи назви. Крім суто ідеологічних назв – проспект Леніна, вулиця Дружби Народів, вулиця Героїв Сталінграду, тут з’являється вулиця Набережна, проспект Будівельників, проспект Ентузіастів. У назві вулиці Лесі Українки відбилася національно-культурна складова Української РСР.
Леся Українка (1871–1913) – українська письменниця, поетеса та літературознавиця. За своє коротке життя вона написала низку віршів, які через деякий час стали безсмертними. Її справжнім ім’ям було Лариса Косач-Квітка. Майбутня поетеса виросла в шляхетній сім’ї. Її батьки походили з лівобережної України й були нащадками козацьких старшин. Леся Українка похована на Байковому кладовищі в Києві. На згадку про талановиту поетесу назвали багато вулиць, відкрили музей та Національний академічний російський драматичний театр. Варто зазначити, що в 2001 році портрет Лесі Українки розмістили на українській банкноті в 200 гривень.
У місті також була створена вулиця Ігоря Курчатова.
Ігор Курчатов (1903–1960) – один із найвідоміших радянських вчених та винахідників. Він перший у Радянському Союзі створив атомну бомбу, ядерний реактор та перший у світі – термоядерну бомбу.
У Прип’яті також були вулиці, присвячені героям Другої світової війни – Андрію Огньову та Єгору Лазареву.
Андрій Огньов (1902–1943) – молодший сержант 8-ї Ямпільської стрілецької дивізії, який проявив відвагу під час Битви за Дніпро 24 вересня 1943 року. Помер поблизу села Товстий Ліс. Його могила міститься біля залізничної станції Янів. Нагороджений медаллю Героя Радянського Союзу.
Єгор Лазарєв (1906–1943) – сержант 8-ї Ямпільської стрілецької дивізії, командир групи саперів. Він проявив особливу мужність та безстрашність під час битв за Десну та Прип’ять. Помер у жовтні 1943 року. Його могила розташована біля залізничної станції Янув. Нагороджений медаллю Героя Радянського Союзу.
Характерною рисою забудови Прип’яті був чітко окреслений центр міста. Тут містилися адміністративні будівлі, об’єкти дозвілля, культури та відпочинку (кінотеатр «Прометей», палац культури «Енергетик»), універмаги та готельні комплекси. Варто зазначити, що на території колишнього СРСР вже існувало 19 палаців культури та 11 кінотеатрів, зведених за ідентичним проєктом як вищезгадані «Енергетик» та «Прометей». Прип’ять мала стати прикладом будівельної вишуканості радянської архітектури. До кінця 1988 року запланували ввести в експлуатацію два великі торговельні центри, палац піонерів, новий двозальний кінотеатр, палац мистецтв «Юбілейний», готель «Жовтень», два спортивні комплекси. Крім того, на перехресті вулиць Будівельників та Лесі Українки мала з’явитися власна телевежа висотою 52 м.
Основною містобудівною ідеєю Прип’яті став так званий принцип «трикутної» забудови, розроблений групою московських архітекторів під керівництвом Миколи Остоженка. Після попереднього затвердження київські архітектори додатково внесли до проєкту