Надійно прихована таємниця. Джеффри АрчерЧитать онлайн книгу.
Джессіку своєю донькою, – різко зауважив Гаррі, – і ставимося до неї саме так.
– Зведеною сестрою, гадаю, було б сказати точніше, – бовкнула Вірджинія. – І не треба забувати, що вона сирота з будинку Бернардо, та ще й єврейка на додачу. І саме тому, що я родом із Йоркширу, я схильна називати речі своїми іменами.
– А саме тому, що я родом із Ґлостерширу, – відбила Емма, – я схильна називати суку сукою.
Емма підвелася зі свого місця і вийшла з кімнати. Вперше того вечора Джайлз збентежився.
Гаррі тепер уже був певний, що ні Джайлз, ні Вірджинія не знають, що Елізабет склала новий заповіт. Він ретельно підбирав свої слова.
– Емма трохи розхвилювалася після похорону. Я впевнений, що вона оговтається до ранку.
Він склав свою серветку, побажав їм на добраніч і вийшов із кімнати, не сказавши більше жодного слова.
Вірджинія вирячилася на свого нареченого.
– Ти був чудовим, зайчику. Але мушу сказати, що у вашій родині люблять ображатися, хоча, мабуть, цього можна було очікувати після того, що вони дізналися. Однак боюся, що з цього нічого доброго не буде у майбутньому.
10
«Це національна служба Бі-бі-сі. Новини читає Елвар Ліделл. О десятій годині цього ранку прем’єр-міністр, пан Етлі, попросив аудієнції у короля й отримав у Його величності дозвіл розпустити парламент і призначити загальні вибори. Пан Етлі повернувся до Палати громад та оголосив, що вибори відбудуться у четвер двадцять п’ятого жовтня».
Наступного дня шістсот двадцять п’ять депутатів спакували свої течки, очистили шафки, попрощалися зі своїми колегами та повернулися до своїх округів, щоб підготуватися до битви. Серед них був і сер Джайлз Беррінґтон, кандидат лейбористів від Бристольських доків.
Якось за сніданком під час другого тижня виборчої кампанії Джайлз повідомив Гаррі з Еммою, що Вірджинія не приєднається до нього напередодні виборів. Емма навіть не намагалася приховати свого полегшення.
– Вірджинія вважає, що її присутність може спричинити для мене втрату голосів, – зауважив Джайлз. – Зрештою, ніхто з її родини зроду не голосував за лейбористів. Один чи двоє могли підтримувати вільних лібералів, але лейбористів – ніколи.
Гаррі засміявся:
– Хоч щось у нас є спільного.
– Якщо лейбористи переможуть на виборах, – долучилася до бесіди Емма, – гадаєш, пан Етлі може запросити тебе до Кабінету Міністрів?
– То лише небо знає. Цей чоловік тримає свої карти так близько до грудей, що навіть сам їх не бачить. У будь-якому разі, якщо вірити виборчим дільницям, вибори розпочнуться вже незабаром, тож немає сенсу мріяти про червоні валізки[20], доки не дізнаємося результатів голосування.
– Пророкую, – сказав Гаррі, – що Черчилль цього разу залишиться вдома. Зауваж, що тільки британці можуть вигнати свого прем’єр-міністра після того, як він щойно виграв війну.
Джайлз зиркнув на годинник.
– Не можу більше теревенити, – повідомив він. –
Міністри британського уряду зберігають свої документи у червоних шкіряних валізках.