Оля. Ольга СаліпаЧитать онлайн книгу.
і Ольга лише раз приміряла її, а одягнути надовше не наважувалася.
Слідкувати за модою – то була ще одна її зовсім жіноча слабкість. Разом із науковими журналами вона з однаковою цікавістю гортала і свіжі випуски «Dziennik Mod Paryzkich». Грошей на модне вбрання не було, але мама Ольги непогано шила і з великою насолодою втілювала в життя її скромні бажання.
Навіть коли вона вже йшла з Осипом попід руку головною вулицею міста, здавалося: все ще відчуває шкірою тонку тканину спідньої сорочки, яку тримала в руках удома.
Відколи у місті встановили електричні ліхтарі, тих, хто бажав провести вечір під ними, з кожним днем ставало все більше. А надто у пору, коли літо майже вступило в свої права, але ще не мучило спекою.
– Знаєш, а було щось особливо романтичне у тому, як кожен вечір міські освітлювачі запалювали один за одним гасові вуличні ліхтарі, – озвався Маковей. – Вони мені завжди були схожі на героїв якоїсь дивної казки. Хіба не такі картини ти любиш?
– Люблю, але потреби в русі вперед не заперечую. Я б і сама пішла десь навчатися, хоча б на вчительку, щоб хоч якось пришвидшувати майбутнє. Але то все – гроші. А я – людина небагата, ти ж знаєш.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.