Енн з Лопотливих Тополь. Люси Мод МонтгомериЧитать онлайн книгу.
вставило у твір вихватку проти вчительки… таку нахабну, що заплющити на це очі було неможливо. Енн відправила її додому, заявивши, що Джен має вибачитися, і тільки тоді зможе повернутися в клас. Масло майже долилося у вогонь. Тепер між нею й Принглами оголошено відкриту війну. І бідолашна Енн навіть не сумнівалася в тому, чиї стяги переможно замайорять. Рада директорів тягнутиме руку за Принглами, а їй доведеться обирати між тим, щоб Джен повернулася за свою парту, і добровільною відставкою.
Їй було неймовірно прикро. Енн зробила все, що було в її силах, і вона знала: був би в неї хоч шанс, їй би вдалося покарати Джен.
«Я в цьому не винна, – пригнічено думала вона. – Хто б встояв перед такою бандою й такою тактикою?»
Та хіба вона може повернутися до Зелених Дахів з поразкою! Витерпіти обурення пані Лінд і тріумф Паїв! Навіть дружня підтримка завдала б їй болю! А якщо про її поразку в Саммерсайді піде поголос десь-інде, їй ніколи не вдасться влаштуватися в іншу школу.
Та вони хоча б раніше не взяли над нею гору в історії з виставою. Енн доволі єхидно розсміялася, а в очах заблищав бешкетний захват на згадку про ту пригоду.
Вона, було, організувала театральний гурток для школярів старших класів, щоб керувати постановкою наспіх скомпонованої невеличкої вистави, щоб зібрати трохи коштів на один зі своїх омріяних проєктів…
Вона планувала придбати в класні кімнати кілька добротних гравюр. Енн пересилила себе й попросила допомоги в Кетрін Брук, бо ту, схоже, ніколи не залучали до жодних подій. Згодом Енн не раз про це пошкодувала, бо Кетрін поводилася грубо й в’їдливо – ще дужче, ніж зазвичай. Рідко коли на репетиції вона втримувалася від своїх шпильок, а ще від постійних вправ у неї перестали здійматися брови. І щонайгірше, саме Кетрін наполягала на тому, щоб Джен Пригл дісталася роль Марії Стюарт.
– Тільки вона одна на всю школу може зіграти королеву Шотландії, – нетерпляче пояснила Кетрін. – У неї одної відповідний темперамент.
Щодо цього Енн не була така певна. Їй здавалося, що куди краще від Джен Прингл Марію Стюарт зіграє Софі Синклер, висока дівчина, зі світло-карими очима й густим каштановим волоссям. Проте Софі не те що не входила до драматичного гуртка, а взагалі ніколи не грала у виставі.
– Нам тут не потрібні зелені новачки. Не хочу, щоб моє прізвище асоціювали з чимось, приреченим на поразку, – заперечила тоді Кетрін, а Енн знехотя погодилася.
Джен чудово грала – Енн не могла цього заперечити. Вона мала вроджений акторський хист, і, вочевидь, усю свою душу вкладала в роль. Репетиції відбувалися чотири рази в тиждень, і збоку виглядало, начебто все йшло як по маслу. Схоже, п’єса настільки захопила Джен, що та облишила свої вибрики, принаймні під час репетицій. Енн довірила Кетрін, щоб та з нею репетирувала, а сама трималася осторонь. Раз чи двічі вона зі здивуванням помітила на обличчі Джен вираз якогось лукавого тріумфу. Енн не вдавалося розгадати, що він мав би значити.
Одного