Вишневі усмішки. Заборонені твори (збірник). Остап ВишняЧитать онлайн книгу.
Ой хто в Бога вірує!
Іде моя Мура у моїй кожушині, у повстяках та в кролячій капелюсі:
– Чого ревеш?
– Та помилуйте, – кажу, – хіба ж можна скотину в такім хліві в такі люті морози держати? Пропаду! Їй-бо, пропаду!
– А я, – каже, – пропала? Я три роки, бодай тебе були вовки з’їли, мучусь у цім хліві! Я три роки дрижу, як у пропасниці! Приймись! Бариня яка…
Та по клубах держалном трісь!
– Стій, стерво! Змерзла? А закалялась… Й-и-и! Неоковирна.
Та по жижках держалном трісь! Та матюком мене, матюком…
……………………………….
Зирк. А жінка вже й доїти мене йде. Хочу сказати:
– Палазю! Це я! Що ти робиш?
А вона вже сідає…
Тільки хотіла за дійку вхопитися, я й прокинувсь.
Так, повірите, мокрий увесь… І дрижу…
Перехрестивсь, та оце тільки вам і розказав.
……………………………….
Обмажу на зиму хлів, обкладу соломою, прироблю двері… А то хай йому абищо. Трохи не здурів.
……………………………….
Ага?!
Охорона материнства й дитинства [56]
(До з’їзду)
Ви, певна річ, зразу:
– Іч, вигадали! Материнство й дитинство охороняєте, а батьківство так ні?!
Чудні ви люди, їй-бо.
Кулаки ж у вас є, чоботи ж у вас є? Навіщо ж вас охороняти? Хіба забули, що тисячу тисяч років аж до 11 жовтня 1924 року ми, батьки, прекрасним способом охороняли й охороняємо своє батьківство…
Хіба забули, нащо в жінки довге волосся, а в роті тридцять шість зубів?..
Хіба забули знамениті, класичні фрази:
– Погавкай! Уплутаюсь у патли – гадюкою крутитимешся.
Або:
– Як дам по зубах – не знатимеш, де збиратимеш!
Або:
– Наплодила – й гляди! Та щоб не підлазило до мене, а то як швиргону, то кавкне!
Та чимало взагалі є способів самому охоронити своє батьківство…
Охороняли ми його не погано…
До того охороняли, що довелося завести цілу організацію «Охорони материнства й дитинства»…
Організація ця, отже, є наслідки батьківської самоохорони…
У нас трохи не так зрозуміли цю прекрасну ідею «охороняти мати та дитину»…
У нас здебільша охороняють матір від дитини.
Наслідки: нема ні дитини, ні матері…
І люди ті переконані, що роблять велику і корисну справу.
– Нема, – кажуть, – матері, нема дитини, – й охороняти нікого не треба. І все гаразд… І ніхто не ремствує, що от, мовляв, у вас діти та матері занедбані…
Правильно…
І видатків нікоторих.
Хіба веретено так дорого коштує?..
Дрібниця…
Просто собі два десятки яєць у матері вкрала, карбованця назбирала і городами до баби Чортулихи…
Пошепки:
– Бабусю! Гріх скоївся…
– Лягай, голубочко! Гроші принесла?
– Принесла.
– Лягай! Оче нашу, же єси на небеси!
– Ой!
– Уже, голубочко… У мене веретено, голубонько, гостре!
Усмішку було приурочено до відкриття Всеукраїнського з’їзду у справі охорони материнства й дитинства.