Эротические рассказы

Вишневі усмішки. Заборонені твори (збірник). Остап ВишняЧитать онлайн книгу.

Вишневі усмішки. Заборонені твори (збірник) - Остап Вишня


Скачать книгу
лежить чи сидить Ялта в затоці отій, в коробці отій, виткнулась молом паршивеньким в море й задається…

      А чого – спитайте.

      Культурний, думаєте, центр південного кримського берега?

      Де там?! Тільки в революцію музеї позасновувано…

      Східний музей у кол. палаці Еміра Бухарського.

      Мета музею – розповсюджувати та вивчати художню творчість Сходу, його життя та культуру… Засновано його 1921 року.

      Народно-Художній музей. Засновано його так само 1921 року. Зібрано тут мистецькі речі з дач, покинутих власниками, як тікали ті власники з Криму, спеціально для того, щоб рятувати «дорогоє отєчество»…

      І тільки один є старий музей – Природничо-історичний, заснований 1891 року. Головний відділ у нім – кримознавство.

      Торговельний, думаєте, центр Ялта?

      Де там?!

      Продає камінці чорноморські на фунт та на штуку, ракушки, ціпки кримські, чадри татарські, чубуки, цигарнички, намисто, пудру, одеколон, паршиве вино, сандалі… Сандалів найбільше…

      Стоїть засмальцьована крамничка, а в ній сандалі, а над нею вивіска. Лев забравсь у сандалі і рве ті нещасні сандалі й зубами та лапами… А зверху написано:

      Розорвеш, а не розпореш!!

      А купіть ті сандалі, надіньте, пройдіться раз вулицею, і лева не треба, і попорються, й подеруться миттю…

      А чого ж Ялта задається? Яка тому причина? А от яка:

      – Дада! Дай деньги! Много дай деньги! Кулай пошла! Кулай Ялта пошла…

      Ось у чім річ!

      «Кулай» у Ялті можна… І можна «кулай» по самісіньку зав’язку…

      Така вже у тої Ялти традиція…

      – «Кулай»!

      Оцим «кулай» і жила Ялта завжди, нині, повсякчас і на віки вічні…

      Особливо «завжди».

      Зліталася туди вся «стомлена», «перетомлена», «виснажена», «недоїдюча», «недопитюча» царська аристократично-бюрократично-поміщицько-купецька Росія й відпочивала по гостиницях, по реставраціях, по яхтах, по автах, по фаетонах од «трудов праведних», громлячи дзеркала, лапаючи наяд пудро-нафарбованих і роблячи «акварії» з рояля та з коробки сардинок за допомогою своєї триперно-діабетичної сечі…

      А музика хрипіла «Коль славен»[65] та «На сопках Маньж урії»[66]

      А повойоване кримське населення вирячувало баньки на великодержавних культуртрегерів, підхоплювало п’яних під жирну кисло-вонючу пахву й розвозило «блюющих та ригающих» по «меблірованих комнатах з видом на море»…

      … А на набережній та на молі пахло дамським потом, пудрою, парфумами «Коті», шелестіли шовки, прикриваючи угрюваті синьо-зелені з поширеними венами стегна, і летіли бризки слиняві на зморщені, обкладені ватою, порожньожовті «бюсти», вилапані, вим’яті і «отечественними саврасами» і повойованими чорно-гарячими з блиском у карих очах провідниками…

      Звалося це:

      – Ах, как мы в Крыму отдохнули!

* * *

      Ну, звичайно, тепер Ялта не та!

      І погляди на вас, на приїжджих, не ті!

      «Куди ти, – мовляв, – годишся?! От раніше! Що з тебе тепер візьмеш?!»

      А


Скачать книгу

<p>65</p>

«Коль славен» – урочистий російський духовний гімн «Коль славен наш Господь».

<p>66</p>

«На сопках Маньжурії» (Маньчжурії) – вальс, написаний російським офіцером, учасником російсько-японської війни 1904—1905 рр. І. Шатровим.

Яндекс.Метрика