Межа Фундації. Айзек АзимовЧитать онлайн книгу.
реакції. Нині, під враженням від перемоги, вони не матимуть заперечень. Наступного року, можливо. Проте не тепер. А проблемам наступного року вона дасть раду наступного року.
Завжди, якщо не…
– Це контроль над думками, мере Бранно? – запитав Ґолан Тревіз, крокуючи проходом і підвищуючи голос ніби для того, щоб компенсувати мовчання решти депутатів. Він не потурбувався про те, щоб зайняти своє місце, яке для нього відвели аж у задньому ряду, оскільки Тревіз був новий у Раді.
Бранно так і не підняла голови. Вона сказала:
– А яка ваша думка, депутате Тревіз?
– Моя думка така, що уряд не може накладати заборону на свободу слова; що всі люди – а надто депутати та депутатки, яких обрали з конкретною метою, – мають право обговорювати поточні політичні проблеми; що жодна політична проблема не може існувати окремо від плану Селдона.
Бранно склала руки й підняла очі. Її обличчя не виказувало жодної емоції. Вона зауважила:
– Депутате Тревіз, ви ініціювали це обговорення позапланово й усупереч чинній процедурі. Однак я попросила вас висловити свої погляди й тепер дам вам відповідь. У межах плану Селдона немає жодного табу на свободу слова. Тільки сам План за самою своєю природою обмежує наші дії. Є багато способів тлумачити події ще до того, як зображення Селдона надасть остаточне рішення, але щойно це станеться, його не можна ставити під сумнів у Раді. Його не можна ставити під сумнів і наперед; до прикладу, якби хтось задумав сказати: «Хоча Гарі Селдон і мав стверджувати те й те, він помилявся».
– Та все ж таки а що, як хтось щиро так думає, пані мер?
– Тоді ця людина може так сказати, якщо вона приватна особа й обговорює це питання в приватній розмові.
– Отже, ви маєте на увазі, що ці обмеження свободи слова, які ви пропонуєте, мають стосуватися винятково й цілковито представників влади?
– Саме так. Це не є якийсь новий принцип законодавства Фундації. Його застосовували й раніше мери від усіх партій. Приватна думка нічого не значить; офіційне висловлення думки має вагу й може становити небезпеку. Ми пройшли такий шлях не для того, щоб тепер ризикувати.
– Дозвольте мені зазначити, пані мер, що цей ваш принцип застосовували зрідка й нерегулярно до деяких актів Ради. Його ніколи не застосовували до чогось такого широкого й невизначеного, як план Селдона.
– План Селдона найбільше потребує захисту, оскільки саме тут сумніви можуть мати найфатальніші наслідки.
– А ви не замислювалися, мере Бранно… – Тревіз розвернувся, звертаючись тепер до рядів крісел, що їх займали члени Ради: здавалося, усі вони затамували подих, ніби чекаючи, чим закінчиться ця дуель. – Ви не замислювалися над тим, члени Ради, що є всі підстави вважати, що ніякого плану Селдона не існує взагалі?
– Сьогодні ми всі бачили його в роботі, – відповіла мер Бранно ще тихше, тоді як Тревіз говорив дедалі голосніше й з виразнішими ораторськими нотками.
– Саме тому, що ми