Історія Флоренції. Державець. Никколо МакиавеллиЧитать онлайн книгу.
це обрання незаконним, зібрались у Фонді й проголосили папою Климента VII. Водночас генуезці, які впродовж років підкорялися роду Вісконті, повстали; і між ними й венеційцями через острів Тенедос почалися криваві війни, у котрих на тому чи на тому боці взяла участь уся Італія. Тоді ж було вперше застосовано артилерію – нову, винайдену германцями зброю. Хоча спочатку успіх був на боці генуезців, котрі кілька місяців тримали Венецію в облозі, наприкінці війни перемогли венеційці, і за посередництва папи 1381 року було укладено мир.
У Церкві, як ми вже казали, стався розкол. Королева Джованна схилялася на бік папи-розкольника, внаслідок чого Урбан закликав Карла, герцога Дураццо, нащадка неаполітанських королів, оголосити про свої права на Неаполь; Карл захопив там владу, а королева була змушена тікати до Франції. Обурений французький король послав до Італії Людовіка Анжуйського, щоб той повернув королеві владу в Неаполі, вигнав Урбана з Рима і посадив там антипапу. Однак іще на початку цієї справи Людовік помер, військо його розпалось і повернулося до Франції. Папа тоді прибув до Неаполя й ув’язнив дев’ятьох кардиналів, які були на боці Франції й антипапи. Потім він озлобився на короля, який відмовився призначити одного з його небожів правителем Капуї, але удав, що не надає цій відмові великого значення, і попросив короля віддати йому для проживання місто Ночеру. Там він спорудив фортецю і почав готуватися до війни з метою відняти в короля його королівство, але король узяв його в облогу в Ночері, і папі довелося тікати в Геную, де він і стратив ув’язнених ним кардиналів. Звідти він повернувся до Рима, де призначив двадцять нових кардиналів, аби збільшити розкіш свого двору. Тоді ж король Неаполітанський Карл вирушив до Угорщини, де його обрали правителем; невдовзі він там помер, залишивши в Неаполі свою дружину з двома дітьми, Владиславом і Джованною. Водночас Джан Галеаццо Вісконті вбив свого дядька Бернабо, став у Мілані єдиним правителем, і мало йому було всієї Ломбардії – він хотів приєднати до неї Тоскану, однак помер саме тоді, коли вже готовий був заволодіти нею і коронуватись італійським королем. Урбана VI змінив Боніфацій IX. Антипапа Климент теж помер в Авіньйоні, і папою обрали Бенедикта XIII.
У ті часи в Італії було безліч військових найманих загонів – англійських, німецьких, бретонських, що з них деяких приводили туди чужоземні державці, котрі прибували в Італію, деяких посилали папи, коли перебували в Авіньйоні. До послуг цих військових загонів удавалися потім усі італійські властителі, що воювали між собою, поки Лодовіко да Кунео, житель Романьї, не набрав сильний загін італійських найманців, який дістав ім’я святого Георгія. Мужність і дисципліна цього загону затьмарили славу чужоземних військ і повернули її італійським воїнам. Відтоді італійські державці, воюючи між собою, стали використовувати тільки італійських найманців. Оскільки між папою і римлянами виник розбрат, папа