Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка. Стефан ЦвейгЧитать онлайн книгу.
щоб діяти згідно сповненого мудрості вислову Гете: «Найважливіше – це зрозуміти, що все фактичне вже теорія. Не слід шукати чогось за явищами, вони самі – наукова система». Таким чином, Месмер втрачає найважливішу думку свого життя, і те, що посіяв відважний предтеча, дістається, як жнива, іншому. Вирішальний феномен «тіньової сторони природи», гіпнотизм, відкритий під носом у Месмера його учнем Пюісегюром. І, строго кажучи, месмеризм названий за Месмером настільки ж несправедливо, як Америка за Амеріго Веспуччі[80].
Наслідком цього одного, на перший погляд, незначного спостереження з лабораторії Месмера виявилося у подальшому як те, що насилу піддається огляду. За короткий час межі спостереження просунулися всередину, відкрився ніби третій вимір. Бо після того, як під час досліду над цим простим сільським хлопцем з Бюзансе було встановлено, що у сфері людського мислення існує між чорним і білим, між сном і неспанням, між розумом і інстинктом, між волею і насильством над нею, між свідомим і несвідомим безліч хитких, нестійких, мінливих станів, покладено початок диференціації в тій частині, яку ми називаємо душею. Зазначений вище сам собою зовсім незначний експеримент беззаперечно свідчить, що навіть найбільш незвичайні, на перший погляд, психічні явища, які метеорично виникли в просторах природи, підкоряються цілком певним нормам. Сон, який досі сприймався тільки як щось негативне, як відсутність неспання і тому як чорний вакуум, знаходить у цих виявлених проміжних ступенях сну наяву й неспання уві сні те, як багато таємних сил знаходяться у взаємодії один із одним у людському мозку, за межами свідомості, і що саме через абстрагування свідомості, яка все контролює, проступає виразніше життя душі, – думка, яка тут лише несміливо вимальовується, але яка через сто років отримує творчий розвиток у психоаналізі. Усі психічні явища набувають завдяки цьому перелаштуванню на підсвідомість зовсім іншого сенсу; безліч творчих думок вривається у двері, які відкриті не стільки людською рукою, скільки випадком; «завдяки месмеризму ми вперше змушені піддати дослідженню явища зосередженості й неуважності, втоми, уваги, гіпнозу, нервових нападів, симуляції, і всі вони, об’єднані в одне, утворюють сучасну психологію» (П’єр Жане[81]). Уперше отримує людство можливість логічно осмислити багато чого з того, що вважалося досі надприродним і чудесним.
Це несподіване розширення внутрішньої сфери в результаті незначного спостереження Пюісегюра відразу ж викликає безмірну наснагу сучасників. І нелегко відтворити того майже моторошного по швидкості своїй впливу, який справив на всіх освічених людей Європи «месмеризм», як перша стадія пізнання досі таємничих явищ. Щойно Монгольф’є[82] домігся панування над ефіром, і заново відкритий Лавуазьє хімічний ряд елементів; тепер здійснився перший прорив у царині надчуттєвого; не дивно, що все покоління просякнуте надмірно сміливою надією – ось-ось розкриється нарешті повністю