Філософські статті. Диана ЛяшукЧитать онлайн книгу.
можуть нанести ближньому неісцилиму рану безглуздою порадою! Кожному з нас треба турбуватися про себе самого, про свою душу, адже за словами апостола-кожен з нас сам відповідає перед Богом. У нас же плутанина від того і стається, що ми більш схильні до вразу млінню інших. Життя за чеснотами без направлення словом наставляє більше, ніж настановлення словом якому не відповідає життя.. краще благожелательно молитися про ближнього, чим облічити його у всякому гріху. Не уприкай скорбящих серцем, щоб тебе не поразив їх жезл-печаль: шукатимеш утіхи і не знайдеш. Тому що упавшого краще підняти ніж осміяти. Прийми ненадовго участь в печалі і дай облегшитися скорбі, потім уже можна врачувати. Слово горде і зле направляє до зла і добрих людей, а слово смиренне і благе навертає до добра злих людей. Якщо направляєш ближнього у гніві, то потакаєш своїм страстям. Для спасіння ближнього не треба губити себе. Якщо хочеш витягнути сучок ближнього, то замість врачувательского інструмента не употребляй бревно. Бревно-це жорстокі і грубі слова. Врачебне орудіє- є смиренне вразумління і довготерпиве обліченіє. Старайся говорити без гордині ради Бога не як учитель а як учениця і не старайся повіяти на них: це зробить Божа благодать, а твоє діло-смиренно з простотою серця говорити. Тому, хто не приймає наставлень твоїх, не говори їх йому. Якщо твоє призвання говорити про Бога, але тебе не слухають, то подумки про це печалься і не возмущайся тим. Під час бесіди не скривай того що корисно для присутніх, тільки приятне ізлагай прямою мовою, а жорстке-образами. З тими, хто не дав тобі обіта підкорення, не вступай в суперечку коли вони противляться істині, щоб не була одна ворожнеча. Говорящий повинен дякувати Богу, бо істина-є діло не говорящого, а діючого в ньому Бога. Друг облічаючий таємно-мудрий врач, а врачуючий перед очима багатьох – є ругатель. З розумом спряжи любов і будеш далекий від гордині, будеш духовним будівничим і себе і наставляю чого і всіх, хто біля тебе. Треба завжди іспитувати себе: «для чого я хочу сказати це? Від чого я хочу сказати це? Від чого я відштовхуюся? Боляче мені за ближнього чи я хочу показати себе хорошим і похизуватися?» Якщо ми наставляємо з Любов’ю, то неважливо чи розуміє він нашу любов, в його серці відбуваються зміни, тому що нами двигає істинна любов. А наставляння без любові з пристрастям робить облічаємого звіром, тому що наша злоба яка вдаряється об його егоїзм, висікає іскри як сталь в запальничці випалює іскри з кременя. Якщо ми терпимо брата через любов, він зрозуміє це. І нашу злість він теж розуміє, навіть якщо вона внутрішня і ніяк не проявляється ззовні.
Ти послухаєшся поради людини яка справила на тебе враження доки ця людина не розчарує тебе і тоді ти перестанеш дотримуватися її порад
І виникає бажання на зло робити все навпаки через те що ця людина тебе зрадила.
Смирення-милосердя-радість
Коли ти маєш смирення, тоді ти стаєш милосердним і починаєш допомагати людям, а від допомоги людям приходить радість