30 років незалежності України. Том 1. До 18 серпня 1991 року. Олександр БойкоЧитать онлайн книгу.
target="_blank" rel="nofollow" href="#n_88" type="note">[88].
Недоліки у технічній документації були не лише у матеріалах, що стосувалася безпосередньо реактора. У довідках КДБ вказується, що фахівці відзначали невідповідність технічної документації, що надходить на АЕС, вимогам пожежної безпеки. Зокрема, Управлінням пожежної охорони УВС Київського облвиконкому в травні 1984 р. в робочих кресленнях споруджуваного 5 енергоблоку виявлено 47 невідповідностей чинним протипожежним нормам[89].
За свідченням президента Союзу Чорнобилю України Юрія Андрєєва, який 26 квітня 1986 року, коли трапилась катастрофа, керував зміною операторів Чорнобильської АЕС, того трагічного дня відбувався не експеримент, а планові випробування захисту від максимальної проєктної аварії. За проєктом їх треба було провести з початку монтажу, але обладнання в повному обсязі не надійшло, і цей захист треба було вводити в дію вже під час експлуатації. А перед цим треба було випробувати захисну систему. Саме тому, на думку Ю. Андреєєва, «причина всієї аварії – в програмі випробувань». Підстави для такого висновку Юрію Борисовичу дало власне розслідування: у 2000 р. він наклав програму випробувань на очевидну версію причин аварії. «Я побачив, – згадує президент Союзу Чорнобилю України, – що якщо виконувати програму випробувань буквально, від першого до останнього пункту, то аварії уникнути неможливо – реактор закипає, циркуляція води по технологічним каналам припиняється, і реактор плавиться, пар виходить в межреакторний простір, і від тиску пари, як з каструлі, дах реактора викидається в повітря разом з паливом. Звичайно, розуміння того, що вибух планувався, мене просто вразило. І з часом враження того, що аварія була невипадковою, що її певною мірою готували, тільки міцніли. В Україні підготувати таку аварію було неможливо – не було фахівців такого рівня, щоб продумати всі ці режими роботи. Тим паче, як з’ясувалося після аварії, розробники реактора знали про небезпечні режими роботи реактора, а у випробування були закладені саме ці небезпечні режими… (виділено – О. Б.) [90]До речі, складання недолугих інструкцій – це теж певною мірою «людський фактор», але трохи іншого рівня. У цьому контексті не випадково, що через 20 років після засудження операторів ЧАЕС було виправдано. У звіті було зазначено, що більшість дій операторів, які раніше радянська влада назвала порушеннями, насправді відповідали прийнятим в той час правилам.
6. Відсутність адекватної реакції на попередні аварійні зупинки енергоблоків. За період експлуатації станції у 1977–1981 років на Чорнобильькій АЕС відбулося 29 аварійних зупинок, 8 з них відбулися з вини обслуговуючого персоналу[91]. Лише в 1983–1985 роках сталося 5 аварій і 63 відмови основного обладнання[92].
До Чорнобильської катастрофи 1986 р. на АЕС СРСР трапились дві серйозні аварії. У 1975 році на Ленінградській АЕС розгерметизувався канал на такому ж реакторі, як в Чорнобилі. Вода перестала надходити
Спеціальне повідомлення 6-го Управління КДБ УРСР до 5-го відділу 6-го Управління КДБ СРСР про основні недоліки проєктування 3-го, 4-го та 5-го енергоблоків Чорнобильської АЕС. 18 липня 1985 р. // З архівів ВУЧК, ГПУ, НКВД, КГБ. – № 1(16)/2001. Спецвипуск. Чорнобильська трагедія в документах і матеріалах. – К. Сфера, 2001. – С. 62–63.
Чорнобиль: чи можливо було уникнути катастрофи? – https://artefact.live/чорнобиль-чи-можливо-було-уникнути-ка/
Доповідна записка УКДБ УРСР по м. Київ та Київській області до КДБ УРСР про недостатній рівень надійності контрольно-вимірювальних приладів систем захисту Чорнобильської АЕС від 16 жовтня1981р. // З архівів ВУЧК, ГПУ, НКВД, КГБ. – № 1(16)/2001. Спецвипуск. Чорнобильська трагедія в документах і матеріалах. – К. Сфера, 2001. – С. 41.
Петров Ю. За паролем «Блискавка» // З архівів ВУЧК, ГПУ, НКВД, КГБ. – № 1(16)/2001. Спецвипуск. Чорнобильська трагедія в документах і матеріалах. – К. Сфера, 2001. – С. 412.