Антологія української готичної прози. Том 1. АнтологияЧитать онлайн книгу.
name="notes">
Примечания
1
Макортет – макітра.
2
Згідно тодішньої преси, епідемія холери на Волині лютувала також у 1848 р.
3
Трембецький Станіслав (1739–1812) – придворний поет останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського. Писав байки, сатири, оди, поеми, панегірики. Автор поеми «Софіївка».
4
Залеський Юзеф Богдан (1802–1886) – польськомовний поет-романтик, для якого Україна і її люд стали предметом любові і ностальгії.
5
Мальчевський Антін (1793–1826) – польськомовний поет-романтик. Походив з Волині. Автор поеми «Марія. Українська повість».
6
Гощинський Северин (1801–1876) – польськомовний поет-романтик. Родом з України. Найвидатніший його твір – поема «Канівський замок», в якій описані часи гайдамаччини.
7
Падура Томаш (1801–1871) – польськомовний та українськомовний поет. Вивчав і використовував у своїй творчості український фольклор.
8
Пйотровський Константин – польськомовний поет і перекладач. Автор виданого в 1836 р. у Бердичеві збірника віршів.
9
У 1820 р. царський уряд заборонив діяльність єзуїтів у Росії.
10
Фактор – посередник, від лат. factor – той, хто виконує.
11
Теокріт (кінець ІV ст. – перша пол. ІІІ ст. до н. е.) – старогрецький поет, заснував жанр ідилії. Окремі його твори переклав поет Симон Шимонович (1558–1629) – польсько-український поет-гуманіст, який мешкав у Львові.
12
Геснер Соломон (1730–1788) – швейцарський поет і художник‚ автор збірників «Ідилії» в прозі (1756) і «Вірші» (1762).
13
Нікітрон – один з восьми злих духів, імена яких: Ярон‚ Ірон‚ Кітрон‚ Нікітрон, Фарон, Фаразон‚ Лідон, Столідон.