Прощальник. Валерій ГаєвськийЧитать онлайн книгу.
кущ, увінчаний синіми квітками; пучок засушених васильків був прив’язаний і до цвяха над вхідними дверима.
– Агов, Катре, – гукнув Лоза, зайшовши першим до просторої світлиці, – а ну ж покажи, як я тебе покозачив. Дай нам настоянки чи запіканки, аби ми одразу – помолодшали.
Зустрічай по-християнськи дорогого гостя.
Нахиливши голову, щоб не зачепитися тім’ям об одвірок, із сусідньої кімнати вийшла висока струнка чорнявка. Попри пізню годину на голові мала парчевий очіпок, а високі тугі стегна обтягувала розшита шовком біла плахта.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.