Мандри Ґуллівера. Джонатан СвіфтЧитать онлайн книгу.
на своєму столі, а вартових і тілоохоронців розмістив по обидва боки. Серед гостей був і головний скарбник Флімнап, який нишком кидав на мене злобні погляди. Одначе я вдавав, що нічого не помічаю, та їв навіть більше, ніж зазвичай, згадуючи милу моєму серцю батьківщину. Настрій у мене був прекрасний, але, думаю, саме цей обід дав Флімнапові привід остаточно налаштувати короля проти мене. Цей непривітний та лицемірний ліліпут завжди мене не любив, хоча й приховував свої почуття. Скарбник постійно доповідав королю про поганий стан фінансів; тепер він попросив його величність про зустріч, щоб із цифрами в руках довести, якої шкоди я завдаю королівству. Він заявив, що його відомство змушене брати позики з величезними відсотками, що моє утримання вже коштувало півтора мільйона спругів (а треба вам знати, що в Ліліпутії спруг – найбільша золота монета, завбільшки з маленьку блискітку) і що було б розумніше вислати мене якнайшвидше за межі держави, котра знемагає від безглуздих витрат.
Не виключаю, що причина такого ставлення до мене полягала в іншому. Я дізнався, що Флімнапові спало на думку приревнувати до мене свою дружину. Ця поважна дама, досить розумна, але занадто жвава, завжди ставилася до мене дружньо, злі язики натомість пліткували, що вона палає до мене шаленою жагою. Плітки про те, що дружина скарбника потайки відвідувала мене, здійняли галас при дворі та ледве не позбавили Флімнапа залишків розуму. Мені довелося урочисто оголосити, що це злісний наклеп. Так, дружина скарбника навідувалася до мене не раз, однак робила це відкрито; ми бесідували в присутності інших дам – найчастіше її сестри або подруги. Якось дружина Флімнапа відвідала мене разом зі своєю дочкою. Я звернувся як до свідків до своїх слуг, котрі підтвердили, що в мене часто бували гості, зосібна й чимало інших придворних дам. Мої лакеї все чудово бачили: і як мені доповідали, хто прибув, і як я піднімав карету з кіньми, обережно ніс її в будинок і ставив на стіл, як потім сідав напроти й пані, не виходячи з карети, бесідували зі мною. Потім я виносив гостей на майдан, ґречно вклонявся і повертався до себе. Ніхто ніколи не відвідував мене таємно, якщо не брати до уваги єдиного візиту державного секретаря Рельдреселя, та й то за дорученням його величності.
Крім усього, Флімнап був злий через те, що король обдарував мене вищим титулом, аніж мав він сам. Із дружиною він невдовзі замирився, однак на мене зиркав спідлоба. А оскільки король Ліліпутії перебував під впливом свого фаворита, то і ставлення його величності до мене змінювалося на гірше.
Розділ 7
Упродовж двох місяців проти мене плелася таємна палацова інтрига. Раніше мені ніколи не доводилося бувати в королівських кімнатах. Як і будь-яка інша людина, я цікавився долями та характерами великих монархів, але ніяк не очікував, що в цій маленькій країні панують такі звичаї.
Я збирався вирушити на сусідній острів на запрошення імператора Блефуску. Раптом пізно ввечері слуга повідомив,