2001: Космічна одіссея. Артур КларкЧитать онлайн книгу.
інший репортер. – Скільки він іще триватиме?
– Я не можу вам цього сказати.
– Докторе Флойд, – настирливо звернулася до нього маленька, але рішуча леді з преси, – яке ви можете дати пояснення цьому раптовому блокуванню зв’язку з Місяцем? Це якось пов’язано з політичною ситуацією?
– Якою ще політичною ситуацією? – роздратовано запитав доктор Флойд.
Серед репортерів прокотився сміх, хтось із них гукнув «Щасливої дороги, докторе!», коли він пройшов у зону, неприступну переслідувачам.
Наскільки він пам’ятав, зараз у країні не було жодних «політичних ситуацій», лише постійна криза. Із 1970-го року світ потерпав від двох проблем, які за іронією долі заперечували одна одну.
Хоч контроль за народжуваністю був тепер дешевий, надійний і дозволений усіма основними релігіями, людство запізнилося: населення Землі наразі становило шість мільярдів, третина з них китайці. У деяких авторитарних суспільствах закон дозволяв мати кожній родині не більше як двох дітей, але простежити за виконанням цього припису було важко. Як вислід, усі країни потерпали від браку їжі, навіть у Сполучених Штатах траплялися дні без м’яса, повсюдний голод передбачали в найближчі п’ятнадцять років, попри героїчні спроби вирощувати їжу в морі та розробляти синтетичне харчування.
Незважаючи на те, що міжнародне координування зусиль у боротьбі з голодом було конче потрібне, протистоянь між країнами виникало не менше, ніж раніше.
За мільйони років людська раса не втратила своїх агресивних інстинктів, символічні знаки, зрозумілі лише професійним політикам, показували: тридцять вісім ядерних держав спостерігають одна за одною з войовничою готовністю. Усі гуртом вони мали достатній мегатоннаж, щоб зруйнувати всю поверхню земної кори. І хоч, на диво, досі ніхто ще не застосовував атомної зброї, так не могло тривати вічно.
А тепер із незрозумілих причин китайці почали продавати меншим країнам повний ядерний потенціал із п’ятдесяти боєголовок і з системою доставки. Ціна дорівнює лише 200,000,000 доларів, і найпростіші умови покупки.
Деякі експерти вважали, що, можливо, китайці просто намагаються зміцнити свою розхитану економіку, переводячи застарілі бойові системи в готівку. Проте існував й інший погляд: вони вигадали таку зброю, що не потребували іграшок на кшталт ядерних боєголовок. Ходили чутки про радіогіпноз за допомогою супутника, віруси примусу й шантаж штучними хворобами, від яких мали ліки лише самі китайці. Усі ці милі припущення являли собою, звичайно, пропаганду або чисту фантазію, але й повністю заперечити їх також ніхто не міг. Отже, щоразу, коли доктор Флойд відлітав із Землі, він не знав, чи буде хоч куди повертатися.
Коли єдиний пасажир зайшов у салон, його вітала стюардеса: «Доброго ранку, докторе Флойд. Я місс Сіммонс, від імені капітана Тайнеса й другого пілота Балларда я рада вітати вас на борту».
– Дякую, – відповів Флойд, усміхаючись, а сам подумав, чому всі стюардеси на космічних кораблях мають такі