Собака на сіні (збірник). Лопе де ВегаЧитать онлайн книгу.
поблажливий – макуха,
а хто строгий – то катюга,
хто заслужений – везун,
хто нещасний – винен сам,
той, хто смирний, – то єхидний,
той, хто вірний, – жалюгідний,
хто одвертий – просто хам,
чесна дівчина – дурна,
чесна й гарна – ідіотка,
і шерепа, і девотка…
Та доволі. Річ ясна.
Менго
Сатана! Авжеж, доволі.
Баррільдо
Я вже й вуха розпустив.
Менго
Добрий піп тебе хрестив,
як я бачу, не без солі[13].
Лавренсія
Ви, як я не помиляюсь,
сперечалися всі три?
Фрондосо
Ось послухай…
Лавренсія
Говори.
Фрондосо
На твій присуд я звіряюсь.
Лавренсія
Щоб вернути згоду й мир,
справу вирішим ми спільно.
Фрондосо
Тільки вислухай нас пильно.
Лавренсія
Та про що ж таки ваш спір?
Фрондосо
Я й Баррільдо проти Менго…
Лавренсія
Що ж він каже?
Баррільдо
Заперечить
хоче очевидні речі.
Менго
Ні, я знаю достеменно:
саме так воно і є.
Лавренсія
Тобто?
Баррільдо
Що нема кохання!
Лавренсія
Це ще, знаєте, питання.
Баррільдо
Ну а я кажу своє:
без любові світ пропав би
і життю б настав кінець.
Менго
Не великий я мудрець,
був би вчений – більше знав би;
та відомо, що стихії
в вічнім розбраті живуть
і незгідливі беруть
соки з них тіла людськії —
жовч і флегму, млость і кров…
Баррільдо
Щоб ти знав, цей світ подвійний
є насправді гармонійний —
все єднає в нім любов,
горне всіх під власть свою,
під опіку благородну.
Менго
Та любов, сказать, природну
я, Баррільдо, визнаю.
Певно, що така існує
у речах і у тілах
і людьми у їх ділах
непохибливо керує;
так, вона у кожнім є,
до натури відповідно,
і усякий, з нею згідно,
береже єство своє.
Від удару затуляє
нам лице своя рука,
від біди нога прудка
тіло втечею збавляє;
як ув око пил летить,
то його закриють вії, —
так любов природна діє.
Пасквала
Як же спір ваш розуміть?
Менго
Я кажу, що є любов
тільки до самого себе.
Пасквала
Ну