2010: Друга одіссея. Артур КларкЧитать онлайн книгу.
мав залишатися на більш-менш визначеному місці, хоча процеси в зовнішніх супутниках змушували його дрейфувати вперед-назад. Але зараз відбувається щось дуже дивне, і ми не можемо це до пуття пояснити. «Діскавері» все швидше рухається до Іо, хоча інколи він прискорюється, а подекуди навіть повертається назад. Якщо так триватиме й надалі, корабель зникне з поля зору за два-три роки.
– Я думала, у астрономії таке неможливо. Чи астрономічна механіка не є точною наукою? Принаймні так завжди втовкмачували нам, відсталим біологам.
– Це справді точна наука, коли все брати до уваги. Проте навколо Іо відбуваються дуже дивні речі. Крім вулканічної активності, там зафіксовано могутні електричні розряди, а ще магнітне поле Юпітера обертається щодесять годин. Тож гравітація – не єдина сила, яка діє на «Діскавері», нам треба було здогадатися про це раніше, значно раніше.
– Ну, на щастя, це більше не твої проблеми. Подякуй долі.
«Твої проблеми» – саме так сказав Дмитрій. А Дмитрій – старий хитрий лис! – знав його набагато довше за Керолайн.
Це не його проблеми, але це й досі його відповідальність. Хоча в тій справі було задіяно багато людей, зрештою саме він провів підсумковий аналіз і затвердив план Місії на Юпітер, він контролював його виконання.
Навіть коли Флойд мав сумніви щодо доцільності якогось рішення, його думка як науковця суперечила його ж таки обов’язкам бюрократа. Так, він міг заговорити, відчайдушно сперечатися зі старою адміністрацією, ганити недалекоглядних політиків – а втім, якою мірою їхні рішення сприяли катастрофі, ще залишалося невизначеним.
Можливо, краще, якби Флойд перегорнув цю сторінку свого життя і зосередив усі свої думки й енергію на новій кар’єрі. Проте глибоко в серці він знав: це неможливо, і навіть якби Дмитрій не нагадав про його старі провини, вони спливли б самі собою.
Загинуло чотири людини, а одна зникла безвісти між тими супутниками Юпітера. Їхня кров – на його руках, і він не знав, як її змити.
Розділ 3. Сел 9000
Доктор Сівасубраміан Чандрасегарампіллаї, професор комп’ютерних наук із Іллінойського університету в Урбані, теж відчував провину, але його почуття провини відрізнялося від почуття провини Гейвуда Флойда. Ті його студенти й колеги, які висловлювали припущення, що цей маленький науковець не зовсім людина, не здивувалися б, дізнавшись, що він ніколи не згадував про загиблих астронавтів. Доктор Чандра тужив лише за своєю втраченою дитиною – Еалом 9000.
Навіть після усіх цих років та нескінченних перевірок баз даних «Діскавері» він не знав напевно, що саме пішло не так. Він міг лише висувати теорії; факти, яких він потребував на їхнє підтвердження, були заморожені в системах Еала десь між Юпітером та Іо.
Було чітко встановлено послідовність подій до миті трагедії; капітан Боумен, на нетривалий час відновивши контакт із Землею, додав іще кілька деталей до загальної картини. Але знання того, що сталося, ще не пояснює, чому це сталося.
Перші натяки на проблеми розпочалися, коли місія вже тривала досить довго.