За межами Марса та Венери. Магія стосунків у бурхливому сьогоденні. Джон ГрейЧитать онлайн книгу.
впливає на настрій, почуття, емоції, енергетичність, швидкість реакції, ріст м’язів і фізичну силу, мотивацію, здоров’я, лібідо, витримку, щастя чоловіка, а також на його здатність відчувати любов, благополуччя і прихильність.
Тестостерон відчутно і безпосередньо впливає на настрій, почуття, енергетичність, силу, лібідо і щастя чоловіка.
Естроген і його баланс з тестостероном та іншими чоловічими гормонами не менш виразно впливає на настрій, почуття, емоції, енергетичність, швидкість реакції, відкладення жиру, витривалість, мотивацію, здоров’я, лібідо, щастя жінки, а також на її здатність відчувати любов, благополуччя і прихильність.
Естроген відчутно і безпосередньо впливає на настрій, лібідо, енергетичність жінки, а також на її здатність відчувати любов, благополуччя і щастя.
І у чоловіка, і у жінки прояв чоловічих якостей, згаданих вище, стимулює вироблення тестостерону: незалежність, емоційна відстороненість, активне розв’язання життєвих проблем тощо підвищують рівень тестостерону. Прояв цих чоловічих якостей, що сприяє продукуванню тестостерону, може бути однаково приємним і для чоловіків, і для жінок. Однак у напружених ситуаціях цей гормон послаблює внутрішні стресові реакції чоловіка, але не жінки. Щоб зменшити вплив стресу, вона має проявляти фемінні якості, що стимулюватиме вироблення жіночих гормонів.
І у чоловіків, і у жінок вираження жіночих якостей підвищує рівень естрогену. Віра в підтримку партнера, покладання на інших, емоційність, піклування тощо стимулюють вироблення цього гормона. Звісно, ці речі можуть бути однаково приємними і для чоловіків, і для жінок, проте в напружених ситуаціях вони послаблюють внутрішні стресові реакції жінки, не чоловіка, адже, як ми знаємо, чоловікам для послаблення стресу потрібен тестостерон.
За часів відносин супутніх ролей внутрішній стрес часто виникав унаслідок надмірного прояву рис, пов’язаних із гендерними ролями. Для чоловіків потужним джерелом стресу був культурний тиск, який змушував їх пригнічувати свою жіночу сторону. Багато в чому чоловікові доводилось бути мачо: він мав за будь-яких обставин підтримувати сім’ю, не скаржачись і не виражаючи хвилювання чи страху. У жінок сильний внутрішній стрес часто спричинювався необхідністю бути максимально жіночними й ігнорувати своє прагнення до незалежності та інтелектуальних здобутків.
За часів відносин супутніх ролей внутрішній стрес часто виникав як наслідок надмірного прояву рис, пов’язаних із гендерною роллю людини.
Але все змінилося. У наш час жінки нерідко переходять надто далеко на свою чоловічу сторону і пригнічують жіночу, а чоловіки часто задалеко заходять на жіночу і пригнічують різною мірою свою відсторонену і незалежну чоловічу сторону.
У нашому складному сучасному світі жінки переходять надто далеко на свою чоловічу сторону, а чоловіки задалеко заходять на жіночу. В обох випадках це посилює