Поїзд о 4.50 з Педдінгтона. Агата КристиЧитать онлайн книгу.
книгу та географічний довідник Брекгемптона, а також ознайомилася з історією графства.
Нова версія міс Марпл була досить розпливчатою й схематичною, але досі ніщо їй не суперечило. Те, що вона припускала, було можливим. Наразі її це задовольняло.
Але наступний крок вимагав дій – дій багатьох і досить напружених, дій такого характеру, до яких вона була фізично не готова. Якщо вона хоче остаточно підтвердити або спростувати свою теорію, їй треба на цьому етапі знайти підтримку й допомогу. Але хто міг би їй допомогти? Міс Марпл перебрала в пам’яті кілька імен та можливостей, відкидаючи кожну роздратованим похитуванням голови. Люди, на чий розум і кмітливість вона могла б покластися, надто заклопотані своїми власними справами. Вони не тільки виконують якусь важливу роботу, а навіть їхнє дозвілля визначене далеко наперед. А з людей не надто розумних, хоч вони, може, і мають досить вільного часу, користі небагато – так вирішила міс Марпл.
Вона глибоко замислилася, і її невпевненість та розгубленість дедалі зростали.
Потім раптом у голові в неї прояснилося. Вона радісно викрикнула ім’я:
– Як же я могла забути! Ну звичайно ж! Люсі Айлесберроу!
Розділ четвертий
І
Ім’я Люсі Айлесберроу було вже досить відоме в певних колах.
Люсі Айлесберроу мала тридцять два роки. Свого часу вона була першою ученицею на математичному факультеті Оксфорда, володіла, як усі вважали, блискучими здібностями, і ніхто не сумнівався в тому, що її чекає попереду велика наукова кар’єра.
Але Люсі Айлесберроу володіла не лише блискучим розумом наукового спрямування, а й практичним тверезим глуздом. Вона не могла не звернути увагу на те, що навіть блискуча академічна кар’єра оплачується надзвичайно низько. Вона не мала ані найменшого бажання навчати студентів і полюбляла контактувати з людьми, які були наділені розумом набагато менш блискучим, ніж її власний. Одне слово, вона любила людей, людей усіх видів і різновидів, а не одних і тих самих людей протягом тривалого часу. Вона також любила гроші й не намагалася це приховати. А щоб заробити багато грошей, треба було вміти використовувати найгостріші потреби суспільства.
Люсі Айлесберроу відразу виявила одну з таких найгостріших потреб – потребу у кваліфікованій домашній прислузі будь-якого виду чи різновиду. І на превеликий подив своїх друзів та колег, що трудилися в науковій сфері, Люсі Айлесберроу пішла працювати в галузь домашнього обслуговування.
Там вона відразу домоглася негайного й надійного успіху. Тепер, після того як минули кілька років, її знали на всій території Британських островів. Було цілком нормально для дружини весело сказати своєму чоловікові: «Усе буде гаразд, я можу поїхати з тобою до Штатів. Мені пощастило роздобути Люсі Айлесберроу!» Великою перевагою Люсі Айлесберроу був той факт, що коли вона приходила в дім, господиня могла забути про всі свої турботи, тривоги