Публіцистика. Оскар УайльдЧитать онлайн книгу.
id="n6">
6
Іст-Енд – східна частина Лондона, яку вважають районом розселення бідноти і антиподом фешенебельного Вест-Енду.
7
Аболіціонізм (фр. abolitionisme, від лат. abolitio – скасування) – громадський рух за скасування рабства.
8
Марія-Антуанетта (1755–1793) – королева Франції, дружина Людовика XVI. Засуджена і страчена на гільйотині під час Французької революції.
9
Джордж Байрон (1788–1824) – англійський поет, символ романтизму і політичного лібералізму в Європі XIX століття.
10
Персі Біші Шеллі (1792–1822) – англійський поет епохи романтизму.
11
Роберт Браунінг (1812–1889) – англійський поет.
12
Віктор Гюго (1802–1885) – французький письменник, драматург, поет, публіцист, громадський діяч.
13
Гай Юлій Цезар (100 до н. е. – 44 до н. е.) – давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник.
14
Теодор Моммзен (1817–1903) – німецький історик, філолог, юрист, політик і організатор науки. Найвидатніший історик XIX ст. в галузі Історії античного Риму і Римського права.
15
Марк Аврелій Антонін (121–180) – римський імператор. Відомий як філософ-стоїк.
16
Вільям Шекспір (1564(?)–1616) – англійський драматург Єлизаветинської епохи, актор і поет.
17
Бенедикт Спіноза (1632–1677) – нідерландський філософ, науковець, політичний та релігійний мислитель, біблійний екзегет та критик.
18
Даміян Йосиф де Вестер (1840–1889) – святий Римсько-Католицької Церкви, член чоловічої монашої конгрегації Святійших Сердець Ісуса і Марії, священик, місіонер. Відомий як «отець Даміан прокажених», «Апостол прокажених».
19
Вільгельм-Ріхард Вагнер (1813–1883) – німецький композитор, диригент, теоретик музики, письменник-публіцист, представник «Веймарської школи». Відомий насамперед завдяки своїм операм («Перстень Нібелунга», «Тангейзер»).
20
Деспотизм (грец. Δεσπότης – необмежена влада) – форма держави, при якій вся повнота влади належить одному володарю.
21
Олігархія (грец. ὀλιγαρχία – влада небагатьох) – політичний режим, у якому влада (політична, економічна та ін.) належить невеликій, закритій та тісно згуртованій групі осіб; група людей, які одночасно є і власниками засобів виробництва, і можновладцями.
22
Охлократія (дав. – гр. όχλος – натовп і κρατία – влада) – вироджена форма демократії, заснована на мінливих примхах натовпу. Охлократія характерна для перехідних і кризових періодів.
23
Утопія (грец. ού + τόπος – «місце, якого немає») – ідеальний чи наближений до такого суспільний устрій. Вперше використано у творі Томаса Мора «Утопія».
24
У найзагальнішому значенні мистецтвом називають майстерність, результат якої приносить естетичне задоволення. Енциклопедія Британіка дає таке визначення: