Зловити промінь щастя. Светлана ТаланЧитать онлайн книгу.
у вас! – випалюю на одному подиху і чомусь червонію.
… Ми з Валею живемо, як і на першому курсі, у Лідії Максимівни. До речі, вона так зраділа, коли перед навчанням ми завітали до неї.
– Як добре, що ви знову будете у мене жити! – сказала старенька. – А то я швидко до людей звикаю, а відвикаю тяжко.
Ледь вийшла хазяйка за двері, Валя враз привіталася з блощицями:
– Ну що, мої дорогенькі, набридло стару кров пити? Ми вже привезли вам молодої, новенької та свіженької. Тож гайда всі на нас!
Я розсміялася, а Лідія Максимівна заглянула до кімнати й сказала:
– Як усе-таки приємно чути ваш сміх! А то, коли я вдома сама, від тиші аж у вухах дзвенить!
…жовтня 1955 р
– Слухай, ходімо погуляємо в парк! – вмовляла мене Валя. – Торік казала, що не заробила стипендію, то не маєш права на відпочинок. Тепер уже все добре, а ти носа з книжок не виймаєш!
– І що ми там будемо робити?
– Знаєш, скільки там по суботах люду?! Грає духовий оркестр, алеями гуляють дівчата, хлопці, жіночки з маленькими дітками. Там усе місто!
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.