Земля мертвих. Жан-Кристоф ГранжеЧитать онлайн книгу.
Пабло Пікассо в Нантері була чи не першою в списку ЗПРЗ (зон із підвищеним рівнем злочинності). Перший рівень загрози й небезпеки.
– Приєднуюся до вас.
– Гей, братику, це справа Нарковідділу, ти не на ярмарку в Сен-Жермен-ан-Ле.
– Міг би вам стати в пригоді. Я там виріс.
– Хвалько. З якого дива ти туди заявишся?
– Мушу трохи розрядитися.
– Ми тут напругу не знімаємо.
– Припиняй.
Аж раптом Ламбер поцікавився:
– Проблеми з начальством?
– З моєю колишньою. Щойно отримав свідчення від її адвокатеси стосовно розлучення.
Коп заквоктав, мов той індик, в якого прорізався голос:
– Я це називаю форс-мажором. Be my guest.[8]
4
Дільниці Пабло-Пікассо як такої не існувало. Йшлося про будинки на проспекті Пабло Пікассо в Нантері. Фасади високих і круглих веж, створених архітектором Емілем Айо, прикрашали кольорові візерунки-хмаринки та вікна у формі крапель води. Прекрасний архітектурний задум, що згодом обернувся на жахливий осередок злиднів та злочинності.
Саме тут минули підліткові роки Корсо, і він міг пригадати будь-яку деталь будівель: у загальній частині двері пофарбовані в яскравий колір, а стіни вкривав пістрявий тиньк. У помешканнях стіни були круглими, а долівку застеляло килимове покриття, схоже на коротко підстрижений газон. Багато простору, багато фантазії, але мешканці не забарилися все зіпсувати, забруднити, знищити. І не важливо, яка там пляшка, головне – сп’яніти.
На кільцевому бульварі Оборони він уже побачив вежі, що вимальовувалися на тлі яскраво-синього неба. 3-тя година 45 хвилин. Устигав. Ламбер попередив, що облава почнеться рівно о четвертій: Нарковідділ домігся від судді з питань затримання та звільнення (СЗЗ) дозволу здійснити обшук уночі.
Він виїхав з кільцевого бульвару й рушив уздовж скупчення офісних будівель – скло, сталь, чіткі лінії, – яких не існувало, коли він був молодим. На першому ж круговому перехресті зауважив, що свято вже почалося. Підмурівками веж бігали промені проблискових маячків. У нічному повітрі лунали постріли. Із виском шин на повній швидкості його обганяли поліційні автівки.
Корсо почепив мигалку на дах автівки й увімкнув радіозв’язок. Крізь сичання проривався громовий заклик:
– ТН5 усім патрулям, поліціянт – на землі. ТН5 усім патрулям, повторюю: поліціянт – на землі!
Ламбер не міг розпочати операцію раніше. Може, їх застукали ті, що стояли на шухері – місцеві вартові? Або група потрапила в пастку? Одна помилка – і вже незрозуміло, хто кого застукав.
Корсо був змушений загальмувати на другому круговому перехресті – далі проїзд перекривали поліційні фургони, що припаркувалися в шаховому порядку. Либонь, сюди з’їхалися всі, хто носив однострій у Нантері. На око Корсо визначив: тут були хлопці з Бригади боротьби зі злочинністю, хтось із 92-го Підрозділу судової поліції, десь неподалік купчилися копи в одностроях центральних департаментів
Ласкаво прошу (