Том Соєр – детектив. Марк ТвенЧитать онлайн книгу.
дістав, коли вперше вирішив скупатися разом з ватагою хлопчаків. Коли він роздягнувся, учитель помітив у нього над коліном велику, як десятицентова монета, коричневу родиму цятку, навколо якої було ще чотири менші родимки. Учитель порівняв їх з Юпітером та його супутниками.
Хлопчакам це здалося дуже смішним, і відтоді всі його дражнять Юпітером. Ось так з’явилося це прізвисько. Він гінкий на зріст і сильний хлопець, добродушний, але разом з тим ледацюга, хитрун і боягуз. У нього довге червоно-руде волосся, а борода не росте. Бідний як руда миша, тож Брейс зневажає його, утім харчує і вдягає у свої недоноски. А взагалі у Юпітера був іще один брат – близнюк.
– А який він, цей близнюк?
– Він зник приблизно сім років тому, а взагалі подейкують, що був він точною копією Юпітера, до того як пропав безвісти. Коли він мав років дев’ятнадцять-двадцять, його спіймали на крадіжках і запроторили до в’язниці, з якої він утік ніби десь на північ і там пощез. Спершу ходили чутки, ніби він краде і грабує, як давніше, але відтоді минуло вже багато часу. Зараз кажуть, що його вже й живого немає. У будь-якому разі про нього дуже давно нічого невідомо.
– А як його звали?
– Джеком.
Усі надовго змовкли, тітка Поллі знов глибоко замислилася. Потім сказала:
– Найбільше тітку Саллі непокоїть і турбує те, що цей Юпітер постійно виводить з рівноваги дядька, до сказу його доводить.
Том був дуже здивований, та і я теж не повірив.
– До сказу? Дядька Сайласа? Я не можу в це повірити! Тітонько, ви, мабуть, жартуєте! Невже дядько взагалі здатний дратуватися чи гніватися на когось?
– Проте з листа тітки Саллі зрозуміло, що дядько часом просто шаленіє через того Юпітера. Іноді аж так, що ладний, здається, стукнути хлопця.
– Тітонько Поллі, це годі собі й уявити. Хіба дядько Сайлас може когось образити? Він же – сама святість, ніколи й мухи не зачепить.
– Хай там як, а тітка Саллі дуже вболіває за дядька. Вона пише, що Сайлас ніби сам не свій став – не тямить, що чинить, через ці постійні скандали.
Усі сусіди теревенять про це і, звісно, перетирають на зубах того бідолашного дядька Сайласа, адже він як проповідник взагалі не має права не те що лаятися, а й сваритися. Тітка Саллі нарікає в листі, що він вимушений через силу читати свої проповіді парафіянам, так йому соромно; крім того, усі тепер набагато гірше до нього ставляться і вже не так люблять і поважають його, як раніше.
– Як усе це дивно чути! Ви ж чудово знаєте, тітонько Поллі, що дядько Сайлас завжди був таким добрим, неуважним, простакуватим диваком – коротенько кажучи, втіленням ангельської вдачі! Навіть здумати не можу, що з ним могло статися.
Розділ II
Джек Данлеп
Наша подорож до тітоньки Саллі й дядечка Сайласа виявилася дуже вдалою. Нам пощастило проплисти усією Верхньою і Нижньою Міссісіпі, навіть не пересідаючи в Сент-Луїсі, аж до Арканзасу,