Гарна стратегія. Погана стратегія. Ричард РумельтЧитать онлайн книгу.
втратили б від двадцяти до тридцяти відсотків живої сили, якби проти них було використано хімічну зброю.4 Однак Саддам відмовився від цього кроку. За даними російської розвідки, опублікованими по війні, він боявся, що на використання хімічної зброї США відповіли б ядерною атакою.
Іракські війська пішли з Кувейту, армію загарбників було майже знищено.5 Втрати військ коаліції були незначними: лише вісім убитих та двадцять сім поранених після першого дня операції. Успіх комбінованої стратегії «Хуку лівою» виявився таким потужним, що бундючні політики, які ще в лютому з жахом пророкували траншейну війну, у березні висловили думку, що коаліція зібрала більше війська, ніж було потрібно, а отже, операція завершилася з передбаченим результатом.
Шварцкопф виголосив свою стратегію наземної війни на прес-конференції, що привернула увагу засобів масової інформації. Більшість глядачів, що дивилась цю прес-конференцію по телебаченню та бачили мапу «Хуку лівою», була вражена та здивована. Коментатори новин називали цей план «Блискучим» та «Секретним». Дехто казав, що, мовляв, не очікував такого маневру. Однак чому? Адже департамент армії досить часто публікує статути та базові методи й теорії. Статут FM-100-5, опублікований 1986 року, мав назву «Операції». Його вважають базовим статутом ведення бойових дій. У другій частині статуту FM-100-5 якраз ідеться про наступальні бойові дії, а на сторінці 101 описано всеохопний маневр як найважливіший елемент наступу – «План “А”» армії Сполучених Штатів. Статут проголошує:
Охоплення уникає лінії фронту ворога, де його бойові сили найбільше захищені та сконцентровано найбільшу частину зброї. Натомість, утримуючи увагу ворога на передових позиціях за допомогою допоміжних або диверсійних атак, атакувальник шляхом обхідного маневру проводить основні сили довкола та понад оборонними позиціями супротивника та завдає головного удару зі флангу та ззаду.
Ілюструючи цей маневр, «Операції FM-100-5» наводить діаграму на лицьовій сторінці.
Зваживши на описаний вище відвертальний маневр та його комбінацію з «Хуком лівою», не можна не спитати: «Чому використання базової наступальної теорії армії Сполучених Штатів та Шварцкопфів “Хук лівою” виявились для всіх такими дивовижними несподіванками?»
Частина відповіді на це питання міститься в успішному відвертальному маневрі. Шварцкопф мав намір зробити вигляд, що головний наступ на Кувейт відбуватиметься з моря, а потім на суходолі, вглиб, просто на оборонні позиції іракської армії. Його підтримуватиме десант амфібій з моря (їх уже бачили раніше), відомий своїми спробами знищити іракський флот. У цьому обмані неабияк допомагала преса, висвітлюючи вчення фотогенічних «амфібій» та висування військ на південь від Кувейту, а також сумно провіщуючи траншейну війну на кшталт Першої світової.
Проте найсуттєвішим елементом «обхідного маневру Плану “А”» армії Сполучених
Під час операції «Буря в пустелі» війська Сполучених Штатів Америки знищили бункери іракської хімічної зброї на військовій базі «Талліл». До 1998 року спеціальна комісія ООН знищила або проконтролювала ліквідацію понад вісімдесят тисяч одиниць хімічної зброї й тонни отруйних речовин.
По закінченні війни існувала думка, що завершили її надто рано, адже дві дивізії іракської Республіканської гвардії встигли сховатись у Басрі. Такі твердження не враховують того факту, що в Іраку на далекій відстані від воєнних дій перебувало понад двадцять іракських дивізій (7 млн 70 000 солдатів).