Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 1. 1839–1857. Группа авторовЧитать онлайн книгу.
Здоровы ли Вы, на хорошей ли дороге? Пишите ко мне. Наверно, и на Ваших глазах навернулись слезы, услышав, что нет уже папеньки, и Вы вспомнили об Яготине, где теперь заветное место доброго старца пусто и ничем не заменится. О, наверное, и Вашей душе захотелось сказать моей слово дружбы и сочувствия. Живы ли Вы, я не понимаю Вашего молчания! Всегда, во всяком случае, молитва моя будет проливаться перед престолом Всевышнего за Вас. Простите.
Душею преданная Вам
Варвара Репнина.
20 марта
1845, Яготин.
70. Т. Г. Шевченка до Ради Академії мистецтв
22 березня 1845. С.-Петербург
В Совет Императорской Академии художеств
ученика г. профессора К. П. Брюллова
Тараса Шевченки
Прошение
Обучаясь живописи исторической под руководством г. профессора К. П. Брюллова и желая получить звание художника, почему представляю при сем свои работы, прошу удостоить меня просимого звания.
Тарас Шевченко.
22 марта 1845.
71. Т. Г. Шевченка до Правління Академії мистецтв
22 березня 1845. С.-Петербург
В Правление Императорской Академии художеств
вольноприходящего ученика
Тараса Шевченко
Прошение
Имея надобность по художественным моим занятиям ехать в Малороссию, всепокорнейше прошу Правление Академии о выдаче мне билета на проезд как туда, так и обратно, равно и на беспрепятственное на месте пребывания жительство.
Т. Шевченко.
1845 года марта 22 дня.
72. Т. Г. Шевченка до Я. Г. Кухаренка
23 березня 1845. С.-Петербург
Отамане!
Я сьогодня Петербург покидаю. Буду літом у Таганрозі, то, будь ласкав, напиши до мене, як там шлях найти до твого гнізда. Бо мені дуже треба побачиться з тобою. Я якось оце писав до тебе, та, мабуть, не дійшло. Або запишався, або тобі ніколи, або, може, ждеш півтора року, щоб заплатить мені так, як [я] за твоє сало, ласку і добре слово заплатив. Не згадуй злого, а пом’яни добре і напиши мені хоч де ти живеш, щоб я знав, як долетіть до тебе. Бувай здоров. Отамане, пиши, коли матимеш час, до мене.
В Полтавскую губернию, в Миргородский повіт, в село Мариенское. На ім’я Александра Андреевича Лукьяновича с передачею щирому твоему Шевченкові.
23 март[а]
1845. Академ[ия].
73. Я. Г. Кухаренка до Т. Г. Шевченка
25 травня 1845. Станиця Уманська
Стан[иця] Уманська. 25 мая 1845 года.
Курінний товаришу! Брате!
Тарасе Григоровичу! Із Таганрога дві дороги на нашу Вкраїну, перша: прямо через море байдаками на Єйську косу (як я вже писав тобі); друга – на Ростов і Кущівку (140 верст). Од Ростова до Кущівки приїдеш на ізвощикові, а з Кушівки курінний отаман Моргун, до якого ти прямо і їдь, домчить тебе до мене чим знатиме, бо йому вже сказано. Коли ж їхатимеш на Єйську косу, то питай пана Літевського – той тебе прийме і домчить до мене. Моя резиденція в Уманській, а якщо тут мене не застанеш, то питай мого отютанта (бо тут мій штаб),