Червоний. Без лінії фронту. Андрей КокотюхаЧитать онлайн книгу.
Червоному, – зітхнув регент. – Мій друг, за яким я нині сумую, Юліан, певний час був причетним до петлюрівської військової контррозвідки[13]. Зараз поясню, як би він діяв. Хоча не треба служити в розвідці, аби додуматися до такого. Отже, ваш друг Данило приніс листівки до ліцею. Значить, хтось їх у такій кількості надрукував і десь заховав. Та принести таку велику сумку й лишитися непоміченим складно. Тому напевне листівки заховали десь тут. Червоний виліз на дах, єдиний шлях – через горище. Припустімо, сумку заховали саме там. Хто має доступ до горища, звідки ключі? Червоний тут вчиться лише кілька місяців. Завів потрібні зв’язки? Змовився з іншими, знайшов подібних до себе? Висновок очевидний: шукати слід не лише Данила, а й його друзів. З ким водить компанію, до якого гурту прибився? – Калюжний стукнув палицею по землі, навмисне цілячи в одну з небагатьох листівок, котрі залишилися не підібраними. – Прошу шановне панство зважити: я не маю стосунку до жодної поліції. Хоч знаю, ким мене вважають тут у певних колах. – Регент сумно усміхнувся. – Дуже погано, якщо дефензива думатиме так, як я. А вони вже почали працювати. Не дарма я побачив тут капітана Плучека.
– Хто такий?
– Краще, коли він не цікавиться вами, – мовив Калюжний. – Старший агент дефензиви, сфера інтересів – українські підпільні групи. Щоб довго не пояснювати, скажу так: Тадеуш Плучек – каратель. Він особисто арештовував Кравчука, а потім тягнув жили з тих, хто знав Юліана особисто. Я чув про Плучека раніше, познайомився особисто відносно недавно. Він – не тутешній, капітана виписують із Варшави туди, де стає гаряче.
– Низенький, у капелюсі, з вусиками? – вирвалося в мене.
– Ви теж його помітили, – кивнув регент. – Зовнішність як для таємного агента колоритна. Та він не переймається. Навпаки, тішиться, коли пізнають і бояться. Прибув Плучек не сьогодні. Отже, про кременецькі листівки дізналися у Варшаві. Червоний уже має вирок.
– Його зловити ще треба, – зауважив Дорош.
– Далеко забіжить… без пальта? – гмикнув Калюжний. – Якщо йому вдасться залягти на дно, старший агент Плучек шукатиме того чи тих, хто не ховається. Що робити його спільникам? Ховатися й собі? Так цим вони себе скорше викажуть. Замкнене коло, панове ліцеїсти.
Калюжний хлопнув Дороша по плечу й закульгав назад до приміщення.
Ішов по верхній одяг, не інакше.
11
Кілька наступних днів не відбувалося нічого.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.