Подорожні щоденники. Вісім зошитів. Франц КафкаЧитать онлайн книгу.
ґалереї на Аксенштрасе (Макс гадав, що їх тут більше, позаяк на фотознімках завжди видно тільки ці дві), Урнська водойма, Флюелен. Готель «Зірки».
Вівторок, 29 серпня. Ця прекрасна кімната з балконом. Привітність. Надто замкнено горами. Увечері чоловік і дві дівчини у водонепроникних пальтах проходять одне за одним з альпенштоками через вестибюль; коли вони вже біля сходів, їх зупиняє якимсь запитанням покоївка. Вони дякують, вони вже знають. У відповідь на ще одне запитання про їхню екскурсію в гори: «Це теж було не так легко, скажу я вам». У вестибюлі вони здалися мені персонажами з «Міс Дудельзак», на сходах Максові – з Ібсена, потім і мені. Забутий бінокль. На вокзалі довідуємося, що завтра до Ґенуї їде навіть одна літня жінка. Хлопці зі швейцарськими прапорами. Купання у Фірвальдштетському озері. Подружня пара. Рятувальний круг. На Аксенштрасе прогулюються люди. Чудова купальня, там можеш улаштуватися так, як сам хочеш. Жінки-рибалки в біло-жовтих сукнях. Посадка до Ґоттардського потяга. Молочна вода наших річок. Угорська квітка. Пухкі вуста. Екзотична лінія від спини до сідниці. Гарний чоловік там, серед угорців. В Італії запльована виноградними шкірками підлога, але далі на південь вони зникають. Генерал єзуїтського ордену на вокзалі в Ґешенені. Несподівана Італія, перекинуті столи перед тавернами, вбраний в усі барви молодик, що не годен стояти на ногах, жінки на прощання махають рукою (ці їхні рухи нагадують своєрідне підморгування), з боку вокзалу – чорношкіра з високою зачіскою, світло-рожеві будівлі, стерті написи. Згодом італійське зникає або проступає швейцарська основа. Жінки в будці колійного сторожа, це нагадує про боротьбу. Тессінські водоспади, поривчасті водоспади повсюди. Німецьке Луґано. Гамірна палестра. Недавно побудована пошта. Готель «Бельведер». Концерт у курзалі. Жодних фруктів.
30 серпня. Від четвертої до одинадцятої вечора з Максом за одним столиком, спершу в парку, потім у читальній залі, потім у мене в кімнаті. Вранці купальня, пошта.
31 серпня. Немовби годинникові стрілки, зводяться снігові вершини на Ріґі.
П’ятниця, 1 вересня. Від’їзд у п’ять хвилин на одинадцяту від майдану Guglielmo Tell. – Шаблонна аналогія заднього сидіння в автомашині й на пароплаві. Каркаси для обшивки на човнах, як у молоковозах. – Кожна посадка на судно – атака.
Поїздка без багажу, рука вільна й може підтримувати голову. – Ґандрія: будинок стоїть позаду решти, лоджії зі строкатими тентами, жодного вигляду з висоти пташиного польоту, вулиці є й вулиць нема. Св. Маргарита з водограєм на причалі. Вілла з дванадцятьма кипарисами під Орією. В Орії не можна, та й не зважишся уявити собі будинок, фасад якого мав би терасу з грецькими колонами – обгорілі будинки лише у вогні виступають у справжній своїй подобі. Маметте: середньовічний чарівний капелюх на дзвіниці. Віслюк під колишньою аркою, вздовж гавані. Остено. Священник у жіночому товаристві. Вигуки геть незрозумілі. Не можна збагнути цілих фраз. Дитина у вікні