Мій бос – ідіот. Томас ЭриксонЧитать онлайн книгу.
спробувати полегшити ваш із ним діалог.
Іноді ми почуваємося так, наче нам хтось навмисно наступив на ногу. Начальник поводився, як дурень, сказав щось дуже різке чи навіть образливе. А може, це був саме той випадок, коли червоний начальник не стримався і не витратив часу, щоб м’якіше донести до вас свою думку? Звісно, це не виправдовує грубої поведінки, але, можливо, вам не слід побиватися, і ви не будете сильно засмучені, якщо зрозумієте мотивацію, яка стоїть за певним типом поведінки.
Порада: уважно стежте за своїм начальником протягом найближчого тижня. Зверніть увагу на те, як він чи вона поводиться, спілкується, розмовляє, як дає вказівки й зворотний зв’язок. Якщо хочете, напишіть таємний протокол ваших спостережень і спробуйте зробити висновки з того, що побачили. Цілком імовірно, що більшість форм поведінки, які ви відкриєте, можна пояснити кольорами психологічного профілю вашого начальника.
Тепер у вас є хороший фундамент, на якому можна будувати далі.
«Останнім часом я багато стресую через роботу»
Розділ 6. Чому на роботі ви часто відчуваєте так багато стресу
Що означає на практиці, що більшість людей, яких ми зустрічаємо, мають два кольори? Деякі форми поведінки стають більш врівноваженими. Червоний начальник, у психологічному профілі якого є трохи жовтого, видається нам дещо м’якішим, тому оточення не сприймає його як занадто жорсткого хлопця; проте в поєднанні із синім людина буде схильною до уповільнення та детального розгляду ситуації.
У поєднанні з червоним жовтий начальник буде виразнішим, а в поєднанні із зеленим – дещо спокійнішим і більш чутливим до інших людей.
Якщо зелений начальник має елементи жовтого кольору, він стане більш відкритим і сприйнятливішим до нових ідей, тоді як у поєднанні із синім – замкнутим і більше зануреним у себе.
Аналітичний синій із зеленим стилем поведінки – м’якіший і більш відкритий до людей, але поєднання з червоним зробить його суворішою людиною, яка завжди поспішає.
Після своїх лекцій я часто зустрічаюся з різними реакціями аудиторії й отримую від неї різноманітні запитання.
«Червоні – це зовсім не люди?»
«Жовті – вкрай відірвані від реальності, еге ж?»
«Зелені – такі жахливо мляві…»
«Ці холоднокровні сині особи мене лякають!»
Ці всі вирази говорять більше про свого автора, ніж про сам тип поведінки. Вийти за рамки своїх уявлень – це не така вже й божевільна ідея.
Проте, коли ми оцінюємо чиюсь поведінку, то, на жаль, часто порівнюємо її зі своєю власною. Мабуть, повністю відмовитися від погляду крізь призму себе – не можливо. Але якщо мати трохи знань й обізнаності, ми можемо стати кращими в розумінні інших.
Нічого нема кращого чи гіршого. Пам’ятайте про це, коли наражаєтесь на поведінку, яку не розумієте.
Просто те, що ви маєте рацію, не означає, що ваш начальник помиляється.
А