Ключі Марії. Андрей КурковЧитать онлайн книгу.
знову юна та вродлива. Її зображали зі страусиним пером на голові.
– Який це стосунок має до дівчини, яку розшукують? – здивувався Лука.
– Король переконаний, що вона і є тією богинею. Але тепер її зовуть Марія.
– Як Богоматір? – здивувався брат Лука.
– Можливо, це і є вічно молода Богородиця Діва Марія, за якою полюють багато королів, – повідомив притишеним голосом грек. – А тепер ще й Папа.
– Навіщо вона їм?
– Вся суть у Virginis laktari.
– Молоко Богородиці? – перепитав ошелешений брат Лука.
– Невже ти про нього не чув? Адже воно зберігається на Афонській горі, в Халкопратійському соборі в Константинополі та в багатьох інших храмах. Коли народився Христос у Вифлеємській печері, то з персів Діви Марії витекло на землю молоко, і там, де воно витікало, земля ставала біла, як молоко, і вурдилася, наче сир.
– Або на сніг чи іній…
– Ти його бачив? – насторожився грек.
– Не певен… Але дещо чув, – якомога байдужим голосом відказав Лука.
– Отже, ти мусиш знати, мабуть, що тепер щороку на Різдво земля в цьому місці кипить, як джерело. До цього джерела в день Різдва приходить Єрусалимський патріярх, відбуває святу літургію, збирає цю білу землю, ліпить з неї млинці, а відтак на кожному млинцеві з одного боку витискають зображення Діви Марії з Немовлятком, а з другого – напис: “Молоко Пречистої Богородиці”. Після чого патріярх посилає цю білу землю в дар християнським королям.
– Те, що ти розповів, я знаю, – сказав брат Лука. – Я знаю, що в багатьох храмах молоко Богородиці зберігається в пляшечках чи то у вигляді сиру, чи у вигляді рідини. Але… – брат Лука завагався, чи варто розповідати далі.
– Ти щось знаєш іще? – запитав, прискаливши око, грек. – Тепер ти мені не довіряєш?
– Ні… це не так. Довіряю. У печері, де ми сховалися від сарацинів, ми побачили щось схоже на іній на стінах. І на смак воно було, як молоко. Коли ми його спробували, то відчули таку силу, що вибігли з печери і порубали половину сарацинів, хоча нас було значно менше. Навіть я убив чотирьох. Розумієш?
– Де це було?
– В печері на захід від Єрусалима. Пів дня дороги до неї.
– Це одна з тих печер, де вона ховалася. Ти нікому про це не казав?
– Ні.
– Якщо ми з тобою по одному боці, то й не кажи нікому, – прошепотів грек. – Я не хочу, щоб її вистежили. Окрім сили, той іній ще якось діє?
– Так. Після першої проби бачиш речі такими, якими ти хочеш, щоб вони були. Після другої бачиш їх такими, якими вони й не були. Після третьої бачиш їх такими, якими вони є насправді. І це вражає.
– Так, це воно.
Тоді Лука запитав, що він має на увазі, кажучи, що причиною полювання за тією таємничою дівчиною є молоко Богородиці. Грек пояснив:
– Ти ж бо сам переконався у його цілющих властивостях. Однак те, що досі вдалося добути – це мізер. Сильні світу цього бажають його добути більше.
– А та земля, яку на