Ключник світів. Наталия УиллрайтЧитать онлайн книгу.
Родіон так щиро відповів на питання, що ні в однієї з дівчат не виникло навіть тіні сумніву щодо його слів.
– Припустимо, – сказала слідчий, – а чому був такий поспіх? Марія Петрівна не ділилася, випадково, своїми думками?
– Вона якось сказала, що почувається недобре, і їй не хотілося б, щоб після її смерті предмети антикваріату розграбували або взагалі викинули.
– Добре. З цим розібралися. Тепер твоя черга, – звернулася Лера до своєї напарниці.
Дарина витягнула перстень з сумки і поклала його перед Родіоном на стіл.
– Скажіть, вам знайомий ось цей перстень?
– Так, це одна з небагатьох прикрас, які були віддані на продаж, – відповів молодий чоловік. – Точніше віддано було багато, але ми не наважилися брати ті, на яких є проба дорогоцінного металу. Продавати книги або вазочки – це одне, а ось ювелірні прикраси, зовсім інше. На персні немає жодних позначок. Тому ми з другом вирішили, що це всього-на-всього якісно зроблена біжутерія, ось і залишили в переліку на продаж.
– Взагалі-то це чисте золото, а камінь справжній рубін, – спокійно відповіла Дарина.
– Я-я-я, не знав, – знову перелякано відповів Родіон, – я був впевнений, що це звичайна біжутерія.
– Не хвилюйтесь, – поспішила заспокоїти його Дарина, – ми вам віримо. Розкажіть краще, хто ним цікавився і коли.
– Мені запам'яталися два покупці. Приблизно місяць тому зателефонував хлопець. Ми домовилися про зустріч на квартирі Марії Петрівни. Покупець довго розглядав перстень, потім сказав, що він йому не підходить і пішов, а через два дні знову зателефонував. Він все-таки вирішив придбати прикрасу, але я повідомив, що прикрасу вже заброньовано. Покупець дуже довго мене вмовляв, пропонував заплатити будь-які гроші. Але я пообіцяв молодій дівчині притримати перстень. Вона зателефонувала буквально на наступний день після наполегливого хлопця. Дівчина відразу повідомила, що готова придбати прикрасу. Як завжди зустріч я призначив у квартирі Марії Петрівни. Я намагався повідомити господиню, але вона не відповідала. Тоді я вирішив, що Марія Петрівна знову кудись поїхала, тому сам зустрів дівчину і продав перстень. Гроші залишив на комоді. Кілька разів в той же день телефонував, щоб повідомити про успішний продаж, але безрезультатно. А через добу дізнався про смерть Марії Петрівни.
Хлопець зробив паузу і вже тихо додав:
– Вибачте.
– А чому ви раптом самі вирішили продати товар? Ви ж казали, що всіма угодами на фінальному етапі займалася Марія Петрівна, – поцікавилась Лера.
– Так, але дівчина заплатила готівкою за перстень дві тисячі доларів, – відповів Родіон.
Дарина з Лерою обмінялися поглядами.
– А ви пам'ятаєте тих покупців? – запитала Дарина.
– Звичайно. Хлопець залишив неприємний осад після презентації. Весь одягнений в чорний одяг. На наркомана схожий. А дівчина така приємна виявилася, молода, сором’язлива. Я навіть здивувався тоді звідки у неї такі гроші.
– А докладніше, – попросила Лера.
– Ну,