Галицька сага. Велика війна. Петро ЛущикЧитать онлайн книгу.

      – Левко казав: йому не сподобалося, що церква стала до Москви, – повідомила Ксеня і, побачивши, що їй махає руками мати, поспішила попрощатися: – Не можу, Степане! Нехай іншого разу!

      – Іншого – то іншого! – мовив Білецький і поглядом провів дівчину.

      Цей жовтень так і закінчився б звичайним обговоренням останніх церковних подій, якби в останній день місяця біля воріт Вовків не зупинилася бричка з чотирма пасажирами. Вже те, що троє з них були російськими солдатами, а серед них офіцер, нічого хорошого не обіцяло, до того ж старший був одягнутий зовсім інакше. Четвертим пасажиром виявився Степан Білецький. Він, щоправда, відразу втік, перед тим показавши рукою на Василя Вовка, що саме виглянув із кузні.