Цент на двох. Фрэнсис Скотт ФицджеральдЧитать онлайн книгу.
виводить на світ кілька красивих нічних сорочок і дивовижну піжаму, але це її не задовольняє – і вона виходить.
Чути незрозуміле бурмотіння із сусідньої кімнати.
Вже тепліше. Це місіс Коннедж, дорідна, сповнена гідності, нарум’янена, ніби вдова, та повністю змучена. Її губи помітно рухаються, коли вона теж щось шукає. Її пошук менш ретельний, ніж пошук покоївки, але в ньому є приплив люті, що цілком компенсує його поверхневість. Вона натикається на тюль і чути, як вона каже «чорт». Вона виходить з порожніми руками.
Знову чути балаканину за сценою, та дуже розбещений дівочий голос каже: «В житті не бачила таких дурних…»
Після паузи входить третій шукач, не володарка розбещеного голосу, а інше видання, молодше. Це Сесілія Коннедж, шістнадцятирічна, симпатична, дотепна та від природи доброзичлива. Вона одягнена у вечірнє плаття, очевидна простота якого, напевно, її знуджує. Вона підходить до найближчої купки, відбирає невеликий рожевий предмет одягу й, оцінюючи, підіймає його.
СЕСІЛІЯ: Рожевий?
РОЗАЛІНДА (за сценою): Так!
СЕСІЛІЯ: Дуже модний?
РОЗАЛІНДА: Так!
СЕСІЛІЯ: Я знайшла його!
(Вона бачить себе в дзеркалі туалетного столика і починає виконувати танець на носочках прямо на килимі).
РОЗАЛІНДА (ззовні): Що ти робиш?
(Сесілія припиняє танцювати й виходить, несучи одяг на правому плечі. З інших дверей входить Алек Коннедж, близько двадцяти трьох, стрункий і добре одягнений. Він підходить до центру кімнати й гучним голосом кричить.)
АЛЕК: Мамо!
(З сусідніх дверей лунає хор голосів, що протестують, і він починає рухатись туди, але його зупиняє інший хор).
АЛЕК: Так ось ти де! Еморі Блейн приїхав.
СЕСІЛІЯ (швидко): Нехай залишається внизу.
АЛЕК: О, так він і є внизу.
МІСІС КОННЕДЖ: Ну, ви можете показати йому, де знаходиться його кімната. Скажи йому, що мені шкода, що я зараз не можу зустрітися з ним.
АЛЕК: Він багато чув про вас усіх. Поспішіть. Батько розповідає йому все про війну, і він неспокійний. Він такий собі темпераментний.
(Останнього достатньо, щоб заманити Сесілію в кімнату).
СЕСІЛІЯ (сідає на спідню білизну): Як саме темпераментний?
АЛЕК: Ну, він письменник.
СЕСІЛІЯ: Він грає на фортепіано?
АЛЕК: Я не знаю. Він схожий на привида … іноді вас лякає на смерть… знаєш всі ці богемні справи?
СЕСІЛІЯ (зацікавлено): Випиває?
АЛЕК: Так, для нього це не дивно.
СЕСІЛІЯ: Як щодо грошей?
АЛЕК: Господи милосердний, запитай його сама. Ні, не впевнений. Хоча він був у Принстоні, коли я був у Нью-Хейвені. Він повинен мати хоч якісь гроші.
МІСІС КОННЕДЖ (входить): Алек, звичайно ми раді будь-яким твоїм друзям, але ти мусиш визнати, що час незручний, і йому не буде приділено достатньо часу. Це тиждень Розалінди. Коли дівчина вперше виходить у світ, їй потрібна вся увага.
РОЗАЛІНДА